Україна залишається значною мірою вразливою перед численними інформаційними агресіями ззовні, що здійснюються з різних причин: боротьба за вплив на Україну серед інших держав, спроби дестабілізувати її внутрішнє становище, завдати шкоди її міжнародному престижу, конкуренції на зовнішніх ринках, політичних, територіальних спорах. і більше. З іншого боку, величезна кількість внутрішніх проблем давала і сприяла багатьом інформаційним приводам для негативних репортажів про Україну у світових ЗМІ до 2022 р..
Сьогоднішня Україна переживає складний етап, у якому вона може набути чи втратити все, і зараз життєво необхідно вирватися із цієї орбіти. Але не формально, а реально, переходом на інші політичні та культурні орієнтири. Україні необхідно відновити свій історичний статус європейської країни не лише на політичному, а й на культурному рівні, наново засвоїти природну для українців європейську матрицю, надолужити втрачене в радянсько-російському болоті дорогоцінне століття. Якщо ми цього не зробимо, всі зусилля української армії будуть марними.
Культура – це вісь, навколо якої будується гармонійне суспільство із сильною системою цінностей. Історія продовжується і, незважаючи на масу депресивних елементів, Україна ніколи не мала таких великих можливостей для цивілізаційного прориву, як сьогодні. Такий унікальний шанс українці здобули на Майдані у 2014 році та у 2022 р. під час повномасштабного російського вторгнення.
Вивчення розвитку культурної дипломатії є особливо актуальним для сучасної України, оскільки сприяє просуванню українського культурного продукту та інтеграції України у світовий культурний простір. Актуальність дослідження зумовлена також недостатньою вивченістю феномену культурної дипломатії загалом, зокрема, її інституційних вимірів в Україні.
Престиж держави та її міжнародний статус багато в чому залежать від того, як працює її культурна дипломатія та як функціонують інститути, які її представляють. Це особливо важливо у період агресивної гібридної війни проти України, яка почалася у 2013 р від початку Революції Гідності і кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення терористичної держави у лютому 2022 р. Вагомою складовою цієї гібридної війни, яка лягла в основу військової доктрини начальника Генштабу терористичної держави В. Герасімова були інформаційно-дипломатичні чинники.
Варто наголосити, що у зовнішній політиці України тривалий час була практично відсутня культурна дипломатія. Створення з 2006 року культурно-інформаційних центрів при українських дипломатичних представництвах було лише поверховою спробою внести культурний вимір в українську дипломатичну практику.
Переосмислення ролі культурної дипломатії та її продумане включення до зовнішньої політики України відбулося лише після «Революції гідності». Цілеспрямовані дискусії за участю громадськості та експертів, представників Управління громадської дипломатії Міністерства закордонних справ України допомогли викристалізувати ідею створення спеціалізованої установи, заснованої на найкращих європейських практиках, з метою просування української культури за кордоном. На даний момент занадто рано аналізувати вплив інституційних ініціатив, що послідували за цим, особливо новоствореного Українського інституту, але навіть той простий факт, що вони існують і продовжують виконувати свої завдання, є важливим кроком уперед для української зарубіжної діяльності в цій галузі. культурної дипломатії
Сьогодні найважливіші функції культурної дипломатії перекладені на Український інститут, Український фонд культури та Український інститут книги. Всі вони були засновані після Революції Гідності та ведуть свою діяльність за допомогою молодих прогресивних команд, які мають свіже бачення та нові ідеї, засновані на прозорості, відкритості, ефективності та підзвітності.
Сьогодні Український інститут, який через потенціал культури репрезентує Україну за кордоном, без перебільшення є найактивнішим актором у сфері культурної дипломатії в Україні.
Ще однією державною установою, яка відіграє важливу роль у розвитку народної дипломатії, є Український культурний фонд, створений у 2017 році. Фонд висуває нові механізми державної фінансової підтримки (шляхом створення конкурсних грантових програм) ініціатив у сфері культури. та творчих індустрій та сприяє збереженню культурної спадщини та розвитку української культури.
Український інститут книги, створений у 2016 році, займається просуванням іміджу України за кордоном через пропаганду української літератури.
Найбільш активною у сфері здійснення культурної дипломатії України, все ж таки є не державні українські інституції, а проактивні члени української діаспори у США. Українська діаспора у США є значною і проактивною, оскільки проводить численні культурні заходи, надсилає значну гуманітарну допомогу в Україну, особливо після початку повномасштабного вторгнення, а також проводить активне лобіювання інтересів України у Конгресі США.
Найбільш відомими з таких організацій, які реалізують в тому числі і культурні проекти є Український Конгресовий Комітет Америки, Українська Федерація Америки, Фундація «США-Україна», а також Українсько-американська координаційна рада. Важливими організаціями, робота яких після 24 лютого 2022 р. посилилася стала Вашингтонська група, Союз українок Америки, а також молодіжні організації СУМ та ПЛАСТ, організації «Нова українська хвиля», «Разом», «United Help Ukraine», «US Ukrainian Activists» та інші.
Також вартими уваги є особливості культурної дипломатії України в Канаді, де особливу роль відіграє Конгрес українців Канади, який репрезентує переважну більшість громадян Канади українського походження і ефективно функціонує до цього часу, представляючи українців у державних організаціях Канади та засобах масової інформації. Варто наголосити, що українці відіграють дуже важливу роль у політичному житті Канади, оскільки мають представників у двох головних партіях, а власне у Ліберальній партії Канади та Консервативній партії. У Ліберальній партії найбільш яскравою репрезентанткою української діаспори є Христя Фріланд, яка обіймає посаду віце-прем’єр-міністра Канади, а перед тим була керівницею зовнішньополітичного відомства Канади. Також у Консервативній партії є потужне проукраїнське лобі в особі представників української діаспори, найбільш впливовою серед яких стала Рона Амброзе, яка очолювала партію. Таким чином, українська культурна дипломатія у Канаді мала двопартійну підтримку, а українські культурні проекти мали можливість бути підтриманими на найвищому державному рівні.
З країнами Північної Америки, особливо з такими країнами як Канада та США існує досить сильна культурна взаємодія, яка значно пришвидшилася після Революції Гідності та російсько-української війни на Сході України. Ця культурна взаємодія ще більше посилилася внаслідок повномасштабного вторгнення терористичної Росії на територію України після 24 лютого 2022 р., що було обумовлено з одного боку більшою заангажованістю у комплексній підтримці України урядом та громадянським суспільство двох країн, які є еталонами демократії, а з іншого боку активністю українських дипломатичних представництв та української закордонної діаспори, яка почала поповнюватися біженцями з України. Варто наголосити, що у США та Канаді діє значна та впливова українська діаспора, яка фактично виконує функції культурної дипломатії замість українських посольств та створених при них культурно-інформаційних центрів. В Канаді та США українська діаспора відіграє визначальну роль у формуванні порядку денного культурної дипломатії України, та є найбільш ефективним суб’єктом у цій сфері створивши багато впливових національних, культурних, мистецьких та наукових організацій, найбільш відомими з яких є Світовий Конгрес Українців (СКУ), а також Українське національне об’єднання, Ліга визволення України, Товариство об’єднаних українців Канади.
В українській культурній дипломатії існує низка проблем, які поступово вирішуються, але які потребують особливої уваги державних органів влади України, культурного те експертного середовищ. Нині в Україні є інфраструктура для цілеспрямованого та системного просування української культури, прямих контактів з громадянами інших держав, але змістовне наповнення такої інфраструктури все ще перебуває у процесі розвитку та потребує уваги відповідних державних інституцій, щоб центри адекватно та цікаво репрезентують весь спектр української культури. та орієнтуються не лише на українців зарубіжжя.
Другою важливою проблемою було нерозуміння можливостей державними органами влади використання наявного ресурсу у цій сфері, особливо що стосується великих можливостей української діаспори закордоном.
Третьою такою проблемою стала імітація залучення експертного середовища та громадської спільноти до процесу розбудови Українського інституту, з якими органи державної влади повинні були максимально співпрацювати на всіх рівнях проведення культурної дипломатії.
Четвертою проблемою стала погано розроблена бізнес-модель Українського інституту, що ще більше загострює проблему фінансування. Варто зауважити, що у 2019 р. бюджет Українського інституту становив лише 20 млн. грн., що було недостатньо для здійснення покладених на нього функцій, тому ми можемо констатувати, що культурна дипломатія була в Україні значною мірою недофінансована, такою і залишилася на даний час.
Після Революції Гідності та початку російсько-української війни у 2014 р., Україна значно активізувалася у сфері міжнародної культурної дипломатії, і намагається використати її для підтримки та розвитку взаємовигідних відносин, особливо з країнами Європи та Північної Америки, які є пріоритетом не тільки у сфері культурної співпраці, але і військової, економічної, політичної. Якщо до Революції Гідності українська культурна дипломатія не мала особливого значення, то після 2014 р., і особливо після 2019 р., починається збільшуватись діяльність України у цій сфері. Звичайно, найбільша активність та заангажування українських культурних суб’єктів припадає на період 2022 р., коли велика кількість митців, музикантів та діячів культури масово почали допомагати країні та ЗСУ вистояти перед російською агресією, подорожуючи по багатьох країнах світу, та проводячи активну культурну дипломатію серед народів світу. Найбільшим здобутком державних органів влади в Україні стало створення кількох інституцій української культурної дипломатії, серед яких чільне місце займає Український інститут.
Читайте також: Політика республіки Литва щодо Білорусі до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 р.