До дому повернулись полярники, після року зимівлі на станції “академіка Вернадського” (ФОТО)

Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції «Академік Вернадський». Вони прилетіли в аеропорт «Бориспіль» сьогодні, 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом із Лісабону.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України, інформує Це моя Україна.

Разом із ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.

«Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції», — зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Полярники вирушили зі станції «Академік Вернадський» ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети — протоки Дрейка — учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток «Дій вдома» та перебуватимуть вдома на самоізоляції.

В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:

  • зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
  • зміни рівня моря, його солоності та температури;
  • стан та динаміку «озонової діри»;
  • вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
  • космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
  • стан навколоземної плазми;
  • гірські породи;
  • стан льодовиків;
  • антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
  • флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди — колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
  • гніздування домініканських мартинів і поморників;
  • популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
  • популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);

5ec0ee7c753a3083355326

5ec0ee72e4bf2977095225

5ec0ee732f48e191556059

5ec0ee789c30b275051509

5ec0ee7ed6af3641817486