Жертва жахливих знущань та згвалтування у Кагарлицькому відділку поліції, Неля Погрибицька дала інтерв’ю одному з найвідоміших інтернет видань України. У якому розповіла, як саме це відбувалось, подробиці тієї жахливої події, а також про свій морально-психологічний стан та перебіг слідства.
Про це пише Українська Правда
Постраждала розповіла, що дуже налякана та боїться!
Як я почуваюся? Страшно, ми всі тут налякані. Я думаю, що вийде цей Микола чи Сергій, приїде та й вб’є – мене або мою родину. Він же казав, вийду – тебе і твою сім’ю знищу.
На запитання про погрози від кривдників, постраждала Неля Погребицька відповіла, що:
Так, якщо комусь розкажу. Погрожував мені цим (фізичною розправою), у відділку під час допиту. Мамка моя теж налякана постійно.
Мама мені дзвонила, розказувала ще про одного хлопця, який теж боїться заяву писати, вони його теж били. Розказував теж, що в підвалі його тримали за те, що на базі, де працював ніби вкрав бензин.
На питяння чи знала потерпіла, своїх кривдників до тієї жахливої події, вона відповіла:
Ні-ні, Миколу два рази бачила. А Сергія – перший раз.
Потерпілу Нелю Погрибицьку, викликали у відділок поліції у справі пограбування сільського магазину. Неля розповідає, що йдучи у відділок не відчувала небезпеки, думала просто дасть пояснення і все.
– “Я ж не була в тому магазині”.
– Ні, ти там була – і все (сказав кривдник Микола).
Про історію з пограбуванням магазину, потерпіла розповіла:
Сиділи усі разом у Міші цілий вечір. Ігор з сусіднього села приніс пляшку коньяку, пляшку горілки та цигарки.
А потім же ж, на другий день, почалося: обікрав хтось магазин, і цей Ігор, кажуть, приїжджав у село, мабуть він це і зробив. Він мав репутацію дрібного крадія у селі, тож на нього всі і подумали.
Міша прийшов до мене, каже – треба поїхати свідчення дати. Чого до мене, я не зрозуміла. Я Міші кажу: я ж у тебе була вдома, ми сиділи всі разом, я що, виходила десь чи що? Весь час була там. А він каже: “Поїдемо, даси свідчення”.
А Коля не взлюбив мене ще давно. Я пам’ятаю, що ще як сиділи якось у Міши, він приїхав, зайшов до хати. Сказав усім забиратися з хати, тому що він тут господар, всі вийшли, а я довго збиралася через малу.
Тоді він до мене підійшов, взяв за підборіддя та каже: “Подивись мені в очі. Якщо, каже, я тобі подзвоню, якщо ти до мене не вийдеш, то ти знаєш, де я роблю, ти знаєш, що я можу зробити, ти завжди мені даси”. Так домагався мене.
Потерпіла розповіла, що першим катування почав Микола Кузів. Зайшовши у кабінет надів на потерпілу противогаз, постраждала зразу подумала, що її хочуть задусити, проте вирвалась у цей раз.
І я не пам’ятаю чи він мене так ударив, що носа розбив, чи в противогазі я була.
Бо як скинув противогаз, каже, “пошли в туалет”, наниз мене повів.
Я подивилась у дзеркало – вся в крові, даже не відчувала вже нічого. Він каже “Вмивайся водою”. А води не було, то я рукавом втерлась. Вже даже болі не відчувала.
У відділку були люди і вони все чули, а деякі й бачили, але ніхто мені не допоміг.
Потім як я упала, то за коси мене тягнув, то з ноги, з кулака, синяки такі були. Тоді до себе в кабінет повів, пістолета наставив, знову штовхав. І зажигалкою балувався. ( Неля показує опіки на шкірі)
Також потерпіла Неля Погрибицька розповіла, що її били електрошокером та забрали паспорт, який так і не віддали. І вона не може поїхати у лікарню, зробити МРТ, бо немає паспорта та індентифікаційного коду.
Потерпіла також розповіла, що після знущань Миколи Кузіва у неї вже не було сил, проте прийшов Сергій та говорить: “Я тебе сьогодні розірву, будеш моя сьогодні”.
Думаю, чи це буде бити, чи що він буде робити. А він мене о 1 чи 2 ночі завів до кабінету, де був диван. І уже давай до мене “Роздягайся, все”.
Не буду я роздягатися, відпустіть, кажу, додому, дитина мала жде мене. Він давай до мене чіплятися, на диван і все: будеш усе робити, як я тобі скажу.
А куди ж було діватися.
Микола ще посидів, посидів, а потім уже пішов. У 2 часа ночі його не було. Він отдав мені телефон.
Сергій у 4 часа мене і то не хотів відпускати, я же просила, як могла, і на коліна ставала, і все. Тільки відпустіть мене, бо прийде Микола і мене знов буде вбивати. То він мене випустив.
Після чого кати відпустили потерпілу, та пригрозили, щоб нікому не казала бо вб’ють.
На запитання, чого ви зараз хочете найбільше, Неля Погребицька відповіла?
На роботу десь хочу піти, нормальну сім’ю якусь. І не боятися більше.