Таку думку висловила кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАНУ Оксана Данилевська під час Національного круглого столу “Мова”, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Якщо на початок проголошення української незалежності 1991 року українською мовою навчалося лише 47% школярів, то сьогодні ми маємо цифру 90%”, – сказала вона.
Водночас науковиця зауважила, що, за даними проведеного Інститутом української мови дослідження, насправді простір українських шкіл по всій Україні, за винятком західних областей, є двомовним.
“В Україні склалася парадоксальна ситуація, коли в освітніх закладах набув поширення такий вияв лінгвізму, як диглосія, коли мови чітко розподілені функційно. Так, українською мовою кращої або гіршої якості послуговуються на умовах, нею викладають, але мовою спілкування на перервах, позашкільних заходів, мовою спілкування вчителів із батьками, дітей поміж собою є російська мова”, – говорить науковиця.
За її словами, така ситуація не завжди сприяє вихованню “українськомовної стійкості”.
“Діти приймають те, що для школи мають бути чітко прописані правила. І от правило має бути одне, загальне для всіх: якщо це школа з українською мовою навчання, то, безумовно, вчителі мають користуватися цією мовою, не демонструючи подвійні стандарти, коли вони у класній кімнаті користуються українською, а лише лунає дзвоник, виходять у коридор – і перемикаються на російську. Такий приклад є набагато дієвішим і переконливішим у реальному житті для засвоєння певної мовної поведінки”, – зазначає Оксана Данилевська.
Читайте також: