Валентина Михайлівна Мазурик, 62-річна жінка волонтер з Луцька, яка ще у дитинстві втратила зір, а нині навчилася в’язати рукавички для Захисників України.
Про це повідомляє ДПСУ.
Жізка зв’язала вже понад 2100 пар ексклюзивних рукавичок, для українським військовим. Благодійність для жінки – справа життя. Не зупинила добродійницю навіть її незрячість. Валентина Михайлівна в’яже рукавички й передає їх захисникам України.
Жінка народилась у Старовижівському районі на Волині. Однак, останні 18 років проживає у Луцьку. В 3-річному віці Валентина перехворіла на грип, який дав ускладнення на очі, і вона почала втрачати зір. Після 10 перенесених операцій зір врятувати так і не вдалося – Валентина зовсім перестала бачити.
Зараз п. Валентині 62 роки, у неї дорослі син та дочка. Син з перших днів війни пішов добровольцем на схід, тому волонтерка не з чуток знає про умови служби на передовій та потреби бійців.
Жінка твердо вирішила для себе, що має допомагати тим, хто захищає нашу країну. Тоді мужня жінка почала вчитися в’язати. Тому, щоб навчитися цьому ремеслу, Валентина Михайлівна запаслася терпінням, адже, щоб освоїти ази в’язання їй знадобилося близько 10 місяців. Та непереборне бажання допомогти військовим й наполеглива праця допомогли їй стати справжньою майстринею.
І ось вже шість років жінка наосліп в’яже рукавички захисникам України, працюючи інколи по 12-14 годин на день.
Вже понад 2100 ексклюзивних пар рукавичок від Валентини Михайлівни поповнили зимові гардероби військових. Рукавиці практичні, адже змайстровані враховуючи специфіку виконання завдань військовослужбовцями. Кольори теж підібрані так, аби підходили до місця та умов несення служби.
«Скільки можна – стільки я й в’яжу. Дуже важливо, щоб ті, хто на передовій, відчували підтримку. Я хочу аби війна скоріше закінчилась. Якщо кожен буде для цього робити хоч щось, то може вона і закінчиться трішки скоріше», – розповідає Валентина Мазурик.