Відійшла у вічність зв’язкову УПА Софія Федик, яка стала для багатьох прикладом незламності і боротьби. Жінка за своє життя пройшла горнило боротьби, переслідування, тюрми МГБ, але незламалася і завжди боролося Україну.
Сумну звістку про смерть Софії Федик повідомив відомий львівський історик Ігор Федик, передає “Це моя Україна“.
“Відійшла у Божі Засвіти.
Дорогі мої друзі! Нещодавно. Ви всі дружно і з великою радістю, відзначили понад 2 тис. лайків світлину моєї двоюрідної сестри Софії Павлівни Федик. Ви всі , якби відчували що скоро вона покине нас. І ось пів години тому Софії не стало. Тихо відійшла, нікому не заважала…Довго за нею полювали москалі з титулом- чекісти. Неодноразово двадцятирічна Софія втікала в поля, боса та в одній сорочині , по глибокому снігу. І знову ліси, штафети, нічні облави… Видали.Зловили. Довго били в тюрмі, в Янові, а далі тюрма і помчав товарняк галицьку дівчину з сотнями таких , як вона в далекий Хабаровський край. Сніги. Тайга і залишалися наші дівчата у вічній мерзлоті. Зося -вижила! Вижила на зло ворогам , що уярмили нашу землю. Важким було її життя після Сибіру.. А коли скресла крига- вона була всюди. Стояла за легалізацію нашої Церкви, невтомно працювала в Товаристві політв”язнів, була активісткою Руху. Ні один пікет, ні один мітинг, ні одна демонстрація не обходилися без Софії Павлівни... Останній її виступ був пару літ тому перед вчителями та учнями СШ №34. Тішилася молоддю. Вісім років рубала ліс в Кемерівській області. Туди ж був вивезений і її рідний брат Григорій – інвалід , з дружиною і сином. Катований -перекатований чекістами. Ридала сестра за ним. Ще раніше в Кемерівські ліси поїхав її дядько, а мій тато. Ми всі її любили, любили за мужність, доброту і за незмірну любов до рідної землі. Перед смертю лежала тихо, нікому не заважала. Горнула до себе єдину дочку Ірину, онуків та правнуків. І ось її нема. Відлітають у вирій останні журавлі, що в далеких 40-50 роках стали на двобій з чорним ворогом. Мої любі друзі, віддаймо останню шану партизанській зв”язковій, політв”язню, жінці з великою душею- Федик Софії Павлівній!Хай душа її лине у Божі Засвіти. Там зустрінеться зі своїм Командиром генералом Чупринкою, якого з сестрою Паранею і Бабусею Євою, годували у нашій старенькій хаті.” – зазначає історик Ігор Федик.
Читайте також: Дружина чоловіка, якому у Львові пересадили серце, зворушливо подякувала родині донорки.
Автор: Юрій Буйтур.