У Києві розгорівся черговий скандал через українську мову. Цього разу у центрі скандалу акторка Єврейського музично-драматичного театру ім. Шолом-Алейхема Єкатєріна Алєксєєва. Акторка накинулася в коментарях на відомого ведучого Антіна Мухарського та його дружину Єлизавету Бельську, обзиваючи їх євреєм та полячкою, а також радила їм їхати у Львів зі своєю мовою.
Відповідний допис з скрінами образ опублікував Антін Мухарській на своїй сторінці у фейсбуці.
Подаємо допис в оригіналі:
“УКРАЇНОФОБИ ТА КСЕНОФОБИ У ЄВРЕЙСЬКОМУ ТЕАТРІ В КИЄВІ
(допис моєї дружини Elizabeth Bielska)
Днями коханий Антін Мухарський на своїй сторінці виклав мій уривок «Про російськомовних українців» з нашої книжки «Як перейти на українську», котра вийде друком восени. Його він проілюстрував моєю світлиною у вишиванці.Ми звикли й до палких дискусій, і до атак кремлівських ботоферм. Цього разу серед коментарів зустрічаю слова: «Бельська – фамилия чисто Польская!!!! Мухарський-Еврейская!!! Встретились Полька и Еврей, и решили рассказать украинцам, как им правильно жить… А Наше стадо ведётся… Вам по родословной до Украины, как до Камчатки…».Ну, думаю, якийсь бот-ксенофоб, та ще й антисеміт. Заходжу на його сторінку – а це реальна персона, ще й провідна актриса Еврейский музыкально-драматический театр им.Шолом-Алейхема г.Киев Єкатєріна Алєксєєва, що навчалася в Київському університеті ім. Карпенка-Карого.Здивовано продовжила гортати коментарі. Ця особа виявилася багатослівною: «Оставьте нас в покое со своей мовой и чешите в свой Львов! Я любила украинский язык, укр. литературу, до появления вот таких, как Вы… Парочка зацикленых укро-эксгибиционистов, которые пытаются навязывать свою точку зрения, тем кому она не нужна…»
І особисто про мене: «Украинка с чисто польской фамилией, явно уроженка запада, приехала в мой родной город и внедряет тут свои понятия, а Вы, как бараны ведетесь на этот бред!!! Эта женщина имея польскую фамилию и родословную втюхивает Вам свои устои… Никакая она не Украинка, а полька…»А далі, по-хамськи чіпляючись до наших українськомовних читачів, розповіла про власний світогляд і те, якою мовою вона і її колеги, актори єврейського театру ім. Шолом-Алейхема, говоритимуть в Україні: «Плюхайтесь в Вашем ограниченном укро-болоте, никто Вам не мешает, а мой сын, моя семья, мои друзья и коллеги, говорили и будем говорить на русском, читать русскую литературу и нанимать репетиторов детям по русскому языку! И Ваши Бельские, Мухарские ничего не изменят… Мой папа русский, а мама украинка, владею и тем и тем языками, а в данном случае принципиально!!!! Почему то Канаде 2 гос языка не мешает быть развитой, крутой страной, а нам 2 языка мешает, потому что Украина становится неотосаной деревней из за таких Поляков типа Бельской лезущих в нашу страну!!!! Русский мой родной и я не буду в угоду Вам себя ломать и насиловать».Кому цікаво, мій допис тут: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=364339881725136&id=100044473807796Скрін-шоти теж додаю.Шановний Еврейский музыкально-драматический театр им.Шолом-Алейхема г.Киев, чи вважаєте ви за можливе мати у трупі таких артистів?Чи може головна актриса вистави «Дружина-єврейка», присвяченої дню пам’яті жертв Холокосту, публічно в образливому контексті з негативним наративом «обзивати» євреєм відомого актора, лауреата двох найвищих театральних премій «Київська пектораль», письменника і телеведучого Антіна Мухарського? А також вживати відверто ксенофобські та українофобські висловлювання на адресу його дружини, мистецтвознавця, видавця, корінної киянки і українськомовної українки Єлизавети Бєльської, тобто мене?Хіба це не ви у нашій країні розвиваєте єврейську культуру? І якщо ця єврейська «культура» не така, як пропагує актриса театру ім. Шолом-Алейхема, то українські євреї мають дати цій події обґрунтовану оцінку.Останнім часом напади на державну мову з боку російськомовних українців єврейського походження, а саме політиків Максима Бужанського, Олександра Дубінського, Михайла Добкіна, Дмитра Співака у публічному просторі стають злочинною нормою, на яку нинішня влада на чолі з президентом – українцем єврейського походження, заплющує очі. В такий спосіб антиукраїнська ксенофобія стає чи не державною політикою.Кому, як не євреям, розуміти важливість відродження української мови після знищення мільйонів її носіїв у часи Голодоморів та війн ХХ ст.? Чи могла б у будь-якій поважній установі Ізраїлю працювати людина, котра говорила б подібне про іврит, агресивно та публічно висловлюючи зневагу до його носіїв та популяризаторів?
Друзі, якщо ви дочитали до кінця, прошу допомоги у розголосі. Ця історія має стати прецедентом, для того, щоб додати українську мову до ст. 338 Кримінального кодексу України, що полягає у публічній нарузі над державними символами. Об’єктом злочину є авторитет держави Україна, який підривається в разі посягання на Державний прапор України, герб або гімн. СЮДИ МАЄ БУТИ ДОДАНО ДЕРЖАВНУ МОВУ – УКРАЇНСЬКУ.”