13 вересня – покладення пояса Пресвятої Богородиці.
Відомо, що Пресвята Богородиця Марія Сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його Апостолу Томі, коли возносилася на Небеса. Цим потішила його, бо ж він запізнився на її Успіння. Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо Вона, згідно церковного передання, взята до Неба всеціло, то пояс, як і її риза, – залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі.
Це свято започаткували у 12 столітті та відзначають і тепер.
Довгий час апостоли переховували пояс та все ж таки передали його у християнський храм Константинополя, де Діва Марія тримала свій омофор над парафіянами. Перше Покладання чесного пояса відбулося у 4 столітті під час правління Аркадія, а друге у 9 столітті за Лева Мудрого.
Пояс володіє чудотворною силою та виганяє злих духів з людини. Ним врятували константинопольську імператрицю Зою від одержимості й в подяку, вона прикрасила пояс Діви Марії золотими нитками.
Як пам’ять про цю подію у Церкві встановили свято Покладення пояса Пресвятої Богородиці. Й, зокрема, з такою метою, щоби укріпити у християн віру й уповання на Боже прощення й милосердя, на те, що лише всемогутній, преблагий і люблячий все Своє створіння Господь здатен і бажає поблагословити й звільнити всіх людей, що терплять і страждають від різних та всіляких бід і нещасть, труднощів та проблем, немочей, нестач і хвороб.
У 14 столітті, чесний пояс передали у Ватопедський монастир на горі Афон. Потім його розділили на три рівні частини та відправили дві з них у Грузію й Німеччину. На сьогоднішній день у Львові в соборі святого Юрія зберігається частинка реліквії. Кожного року 13 вересня, вона виставляється у мощовику для поклоніння.