В Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії, ми не надаємо особливої уваги нашим партнерам з далеких країн, за виключенням США, Канади, Австралії та ЄС, хоча позиція країн Латинської Америки, і особливо об’єднання, в якому вони інтегровані в питанні безпеки Організація американських держав, можуть відігравати значну дипломатичну роль у питанні дипломатичного тиску на Росію та впровадженні проти останньої санкцій.
Організація американських держав була створена 30 квітня 1948 р. на Боготській конференції (9-я міжамериканська конференція), в якій брали участь США і всі латиноамериканські держави, окрім Нікарагуа. Конференція прийняла Статут ОАД і завершила таким чином утворення регіонального військово-політичного угруповання країн Америки. Станом на сьогодні ОАД об’єднує 34 держави: Антигуа і Барбуду, Аргентину, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Гаїті, Гайану, Гватемалу, Гондурас, Гренаду, Домініку, Домініканську Республіку, Еквадор, Канаду, Колумбію, Коста-Ріку, Мексику, Нікарагуа, Панаму, Парагвай, Перу, Сальвадор, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люстю, США, Сурінам, Тринідат і Тобаго, Уругвай, Чилі і Ямайку. До 1962 р. Членом ОАД була Куба. Постійними спостерігачами при ОАД є 24 держави Європи і Азії, у тому числі й Україна (з травня 1994 р.) Основні цілі ОАД сформульовані в Статуті організації: – підтримка миру і безпеки в регіоні; – врегулювання спорів між державами; – організація спільних дій на випадок агресії; – розвиток співробітництва між країнами-членами. Вищим органом ОАД є Генеральна асамблея (ГА), що збирається на щорічні сесії. ГА визначає загальну політику, структуру і функції ОАД, затверджує програми та бюджет. При ГА ОАД функціонує Консультативна нарада міністрів закордонних справ та Консультативний комітет оборони.
В основі міжамериканського формату співробітництва, у тому числі і у сфері забезпечення глобальної безпеки, особливу роль відіграє Організація американських держав, що пройшла через складний процес трансформації з механізму протидії поширення комунізму в Західній півкулі часів холодної війни в життєздатний інструмент, що відповідає реаліям сучасності. Протягом 1950-1960-х років ОАД концентрувалася на вирішенні регіональних конфліктів. Також, Організація американських держав (ОАД) являє собою регіональну структуру в межах ООН. Впродовж тривалого часу ОАД відігравала роль головного політичного форуму в регіоні й водночас основного інструменту проведення переговорів у Західній півкулі.
ОАД серед всіх країн Американського континенту поза ООН і єдина структура у сфері глобальної безпеки, яка визнається усіма країнами Західної півкулі. Важливим моментом є те, що в її рамках інституційно закріплено концепцію багаторівневої безпеки, що включає як традиційні, так і нові виклики.
У своєму Статуті дане об’єднання визначає себе як систему колективної безпеки, що є стратегією створення коаліцій або для скоординованої атаки, або для спільної оборони від зовнішнього ворога. Подібний феномен, враховуючи гетерогенність поглядів на загрози безпеці та асиметричність сил у регіоні, не реалізований на практиці, але це не заважає країнам-учасницям прагнути безпеки на основі співпраці.
Організація Американських Держав, яка головним чином намагалася завжди концентруватися на діяльності в забезпеченні міжнародної безпеки у країнах Південної, Центральної та Північної Америки, завдяки активній позиції фактичних лідерів організації, а особливо, США, виступила на підтримку всього українського народу та уряду України у повномасштабному російському вторгненні в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 р.
У даному ключі, варто відмітити, що головним чином ОАД не надає, як і не надавала якоїсь значної військової, гуманітарної чи фінансової підтримки Україні, проте важливість допомоги такого її члена як США неможливо переоцінити, враховуючи підписання Президентом США Дж. Байденом закону про ленд-ліз 9 травня 2022 р., двопартійна підтримка Конгресу США, та наявні постачання озброєнь.
Вже 25 березня 2022 року, Організація Американських Держав засудила дії Росії як такі, що не мають виправдання.
Серед держав, які проголосували за так потрібну резолюцію для України були члени Постійної Ради ОАД: Антигуа і Барбуда; Аргентина; Багамські острови; Барбадос; Беліз; Канада; Чилі; Колумбія; Коста-Ріка; Домініка; Еквадор; Сполучені Штати; Гренада; Гватемала; Гайана; Гаїті; Ямайка; Мексика; Панама; Панама, Перу, Домініканська Республіка; Сент-Кітс і Невіс; Сент-Люсія; Суринам; Тринідад і Тобаго; Уругвай, Венесуела[49]. Що надзвичайно важливо в контексті міжнародної підтримки України, особливо з боку таких міжнародних Організацій як Організація Американських Держав, за таку резолюцію, проголосувала також Венесуела, яка протягом останніх восьми років перебувала під жорсткими санкціями США за придушення антиурядових протестів, і яка постійно мала значну підтримку Росії у вигляді інвестицій наближеного до В. Путіна голови державної російської корпорації «Роснефть», чи то підтримки приватної військової кампанії Вагнера під головуванням С. Пригожина, яка мала на меті захищати нафтові свердловини на території Венесуели, а у разі небезпеки для правлячого соціалістичного режиму, мала стати на захист останнього. Таким чином, можемо стверджувати, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну, сприяло більшій консолідації Організації Американських Держав, оскільки абсолютна більшість країн засудила дії Росії, включаючи таких ідеологічних антагоністів як Венесуела та США, що сприятиме в майбутньому поглибленню їхньої подальшої співпраці, та намаганні США повністю позбавити Росію впливу в регіоні Південної та Центральної Америк.
Звичайно, що були такі країни, які утрималися від голосування, зокрема Болівія; Бразилія; Сальвадор; Гондурас; Сент-Вінсент і Гренадіна, але це пов’язане більше з намаганням бути в опозиції до США, ніж до конкретних положень резолюції.
Наприклад, деякі представники країн-учасниць Організації Американських Держав з регіону Південної Америки мали свої позиції, і серед них найбільш яскравими є позиція Бразилії, Чилі, Аргентини та Венесуели.
Ще 24 лютого Міністерство закордонних справ Аргентини відкинуло застосування сили та закликало Росію дотримуватися статуту ООН та міжнародного права. Того ж дня президент А. Фернандес висловив жаль з приводу вторгнення і попросив «Росію припинити військові дії, поважати суверенітет України і повернутися до діалогу». 24 лютого 2022 р. Аргентина разом з Бразилією та трьома іншими латиноамериканськими державами утрималася під час голосування в Організації американських держав, що засуджують російське вторгнення в Україну, оскільки не вважала організацію «відповідним форумом». Проте, вже 2 березня 2022 р., Аргентина проголосувала за резолюцію ES-11/1 Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджує вторгнення Росії на Україну і потребує повного виведення російських військ. В ООН міністр закордонних справ Аргентини С. Каф’єро засудив «вторгнення в Україну як нелегітимну військову операцію на українській землі» та заявив, що світ «не терпить нових смертей чи воєн». Аргентина також підтримала Україну у Раді ООН з прав людини.
Також цікавою є позиція Болівії, якою керує популістський уряд. Спочатку Міністерство закордонних справ Болівії заявило, що Болівія як «пацифістська держава» закликала Росію та Україну уникати застосування сили та домагатися дипломатичної деескалації «в рамках міжнародного права та Хартії Об’єднаних народів». Проте він не засудив прямо російське вторгнення, натомість пославшись на «відсутність діалогу і розуміння» як причину подальшої ескалації конфлікту. Через два дні, вже 28 лютого 2022 р., перед Генасамблеєю ООН Болівія відкинула резолюцію, у якій «вторгнення та односторонні дії» Москви які засуджують Росію або вимагають припинення бойових дій і голосувала проти виключення Росії з Ради ООН з прав людини.
Дуже важливою є позиція однієї з найбільших країн-учасниць Організації Американських Держав – Бразилії. Президент Бразилії Ж. Болсонару відмовився засудити вторгнення президента Росії В. Путіна в Україну, відступивши від офіційної позиції свого уряду в ООН і заявивши, що Бразилія залишиться нейтральною. Бразилія підтримала резолюцію, що засуджує вторгнення Росії на Україну, на засіданні Ради Безпеки ООН 25 лютого 2022 р. Віце-президент Г. Мурао запропонував застосувати силу проти Росії у контексті російського нападу. Однак вже 27 лютого 2022 р. президент Ж. Болсонару заявив, що не засуджуватиме вторгнення і що Бразилія збереже нейтралітет щодо цього конфлікту.
Натомість, у Чилі президент С. Піньєра заявив, що «російський акт агресії та порушення суверенітету України» порушує міжнародне право, у той час як обраний президент Г. Борич засудив вторгнення в Україну, порушення її суверенітету.
Також на початку російсько-української війни проросійську позицію займала Венесуела. Уряд Н. Мадуро звинуватив НАТО та США у війні в Україні, заявивши, що вони порушили Мінські угоди. Н. Мадуро перед початком вторгнення заявив, що Венесуела на стороні Путіна, але також закликав до дипломатичного діалогу, щоб уникнути загострення конфлікту. Проте з часом позиція Венесуели почала змінюватися у зв’язку зі зняттям санкцій з Венесуели щодо продажу нафтопродуктів, якими можна б було замінити нафту з Росії, що призвело до покращення стосунків Венесуели з США та зменшенням пріоритету відносин Каракаса з Москвою, що в свою чергу може відіграти позитивну роль для України в нашій політиці поступового обмеження припливу нафтодоларів у Росію, а відповідно зменшенню її ресурсних можливостей продовжувати війну проти України та можливістю залякувати решту своїх сусідів.
Важливо, що в резолюції вказується на те, що «неспровокована та невиправдана війна Путіна проти України призвела до гуманітарної кризи, включаючи неодноразові порушення міжнародного гуманітарного права, порушення прав людини та військові злочини. Путін чітко заявив про свої військові цілі, які полягають в тому, що він прагне завоювати та приєднати Україну, її народ та її суверенну територію до Російської Федерації. Якщо вона не може завоювати Україну, вона прагне її знищити. Його передбачуване виправдання цієї розбещеної агресивної війни: Україна колись була частиною колишньої Російської імперії». Також головуючий ОАД вказав на те, що «Однак у нас є повідомлення для Путіна: епоха імперій та імперських завоювань закінчилася. Епоха великих, могутніх країн, які диктують зовнішню політику своїм меншим сусідам, закінчилася. І епоха вирішення прикордонних суперечок під прицілом минула».
ОАД у своїй резолюції закликала Росію припинити жорстокі атаки та залишити територію України. Внаслідок військових дій, ОАД заявила про погіршення гуманітарної ситуації в Україні як про глибоко тривожне та абсолютно неприйнятне і закликала до негайного припинення дій, які можуть бути військовими злочинами.
Внаслідок війни Росії проти України, Організація Американських держав засудила всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення та обмеження прав людини та закликала всі сторони, особливо Росію, суворо дотримуватися відповідних положень міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції 1949 року та Додатковий протокол I до них 1977 року, у відповідних випадках та прав людини.
ОАД підтвердила важливість поваги до суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України та закликала Російську Федерацію негайно вивести всі свої збройні сили з території України у її міжнародно визнаних межах, включаючи Автономну Республіку Крим, яка була ще у 2014 р. анексована Росією.
Резолюція ОАД закликала всі країни-члени ОАД єдиними у своєму прагненні підтримати український народ та примусити країну-агресора Росію до відповідальності. Також у березні 2022 р. ОАД призупинила місію Росії при Організації як постійного спостерігача.
Таким чином, Організація Американських Держав, яка головним чином намагалася завжди концентруватися на діяльності в забезпеченні міжнародної безпеки у країнах Південної, Центральної та Північної Америки, завдяки активній позиції фактичних лідерів організації, а особливо, США, виступила на підтримку всього українського народу та уряду України у повномасштабному російському вторгненні в Україну, яке почалося 24 лютого 2014 р.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, сприяло більшій консолідації Організації Американських Держав, оскільки абсолютна більшість країн засудила дії Росії, включаючи таких ідеологічних антагоністів як Венесуела та США, що сприятиме в майбутньому поглибленню їхньої подальшої співпраці, та намаганні США повністю позбавити Росію впливу в регіоні Південної та Центральної Америк.
Аналітичний автор: політолог Мар’ян Лопата