Багато українців стало на захист України, серед них є і жінки, які не менш героїчно за чоловіків захищають нашу землю. Ми повинні пам’ятати героїчні вчинки наших мужніх воїнів, тому багатьом захисникам потрібно надати статус Героя України. Серед таких Героїв – Горпініч Оксана.
Оксана пішла на фронт ще у 2016 році. Старший сержант фельдшер Горпіч Оксана неодноразово надавала кваліфіковану допомогу бійцям, рятуючи їх життя. Окрім того надавала медичну допомогу місцевому населенню. 2 травня під Харьковом надала медичну допомогу 83 солдатам. Не зважаючи на обстріл по будинку де вона надавала медичну допомогу. Вона до останнього рятувала життя солдата , через що і сама загинула . За період військової служби це 100 врятованих життів .
Зараз небайжужі українці створили петицію, що призначити Оксані Героя України.
З відповідних проханням звертається до небайдужих Ксения Щуцкая:
“25000!!
Ні , не грошей , а голосів , треба зібрати , щоб була підписана петиція про надання Героя України , Оксані Горпінич .
Дуже шкода , що ви її не знали .
Не була ні моєю приятелькою , ні подругою , але жила і працювала серед нас , ця дивовижна жінка . Думала , як про неі написати , щоб ви знали ?
Років 14 назад заходжу в нашу місцеву аптеку . Набираю купу ліків , на всякий випадок . Аптекар здивовано : – Навіщо тобі стільки ? Ти зібралась в похід ?
– так ні .- відповідаю .
– просто будиночок купила в селі .
– а в якому?- Називаю місцевість.
– о, так в вас там такий фельдшерсько – акушерський пункт крутезний . Завідує тим всім Оксанка . В неї все є і спеціаліст , ну дуже хороший.
Так вперше почула про Оксанку .
Завжди привітна , симпатична жіночка . В який час до неі не подзвониш , завжди тебе послухає, порадить , якщо потрібно на вєлік і приїде , надасть допомогу . І аптечка в неї була суперова . Самотужки зробила акушерський пункт , завжди підтримувала його в бойовій готовності по лікам. Моталась між двома селами , крутила ті педалі , допомагаючи хворим.
Наша ДохтОрка Оксана. І ніяк інакше. Така дивна для мене була людина . Я все думала, ну як вона не втомлюється, оце їздити кілометражі до тих бабулічок і дідусів , мамочок з немовлятами ? Могли би і самі до неї ходити . В неї своя була правда і обов’язок.
Так ще і жила в іншому селищі .
Потім була ще і медсестрою в нашому місцевого ліцеї.
Людина, яка напевно понад усе любила своїх донечок , ростила іх з великою любов’ю і шаною.
Новина ! Оксанка залишає роботу , йде по контракту в АТО. 2016 рік .
Те , що всі були шоковані , так це не передати .
Іноді чула звістки з ф/б чи від знайомих за неї. Взнала, що мала позивний «Мурашка».Ну дійсно!! Весь час несла ношу допомоги всім.
Зустрілись останній раз в маршрутці , за рік до повномасштабного вторгнення .
– Іду , – каже – в відпустку. Буду глядіти онуків.
– Не повезло тобі.
– ти що !! Моя мрія просто гуляти з ними. Спочатку одного привезуть , потім іншого.
Вона така і була . Знаходила щастя в добробуті .
А потім.. А потім було 2.05.2022 року , ми всі в мережі вітали її з днем народження , а через два дні страшна звістка. Оксанка під завалами. Ніхто не вірив , що її вже з нами нема. Таке довге було очікування … і все таки нема.
Мурашка пішла , як і жила , надаючи допомогу. Людина з великим серцем .
Ця петиція , про надання Героя України , Оксані Горпінич , не просто примха її доньок , а наш обов’язок віддати шану нашій дохтОрці .
Дуже шкода , що старенькі люди не можуть і не вміють пройти за посиланням і підписати. Зробіть це за них, зробіть за сотні життів , які врятувала Оксанка .
