Творчість у будь-якої людини в крові. Всі діти народжуються з величезним потенціалом для використання своєї уяви, ми здатні творити, творити, творити! Проте з роками більшість із нас втрачає цю навичку. Вона зникає через помилки у навчанні, які підривають творчий потенціал. Що робити можна і потрібно, а що – категорично не можна, коли ростиш креативного генія в Україні?
Для початку поговоримо про поняття. Що таке творчість та креативний потенціал? Це здатність – створювати, використовувати свою уяву, щоб зробити щось інше. Творчість багато в чому вплинула на процес еволюції і дозволила людям розвиватися як виду. Зазвичай ми асоціюємо творчість із живописом, скульптурою, архітектурою, літературою тощо. Хоча насправді вона охоплює набагато більше сфер та існуючих дисциплін.
Здатність творити включає створення нових способів мислення і ведення справ, вирішення великого спектру проблем. Крім того, творчість — це унікальний особистий досвід, у якому людина почувається комфортно, що дозволяє їй виразити себе, стати частиною соціуму.
Часті помилки
Насамперед ми маємо звернути увагу на помилки наставників (батьки, вчителі, вихователі, няні), які обмежують креативні здібності у дітей. Найбільш поширені з них:
- Покарання за творчість. Часто трапляється, що батьки карають чи дорікають творчим вчинкам дитини. Найчастіше це відбувається тоді, коли дитина ухиляється від вигаданих нами правил і не робить того, що ми очікуємо побачити. Наприклад, розфарбовують сонце у зелений чи синій колір. У таких випадках ми зазвичай заперечуємо їм і просимо все переробити, пофарбувавши світило жовтим. У цей момент, сам того не усвідомлюючи, ми вбиваємо творчий потенціал.
- Давати надто багато інструкцій. І знову згубна спроба розповісти дитині, що «ви знаєте краще» і тим самим взяти під контроль її уяву. Згубна практика! Можна трохи спрямовувати дітей, але завжди залишайте місце для імпровізації.
- Копіювання. Коли ми просимо дітей копіювати чи імітувати щось «дослівно», то вважаємо, що робимо «як краще». Задаємо «золотий стандарт», прищеплюємо «правильні думки». Багато хто помилково думає, що наслідування здатне розвинути потрібну і унікальну навичку. Все зовсім навпаки! Використовувати якийсь зразок як орієнтир — нормально, але попросити дитину скопіювати її буквально (наприклад, чийсь малюнок) — означає підривати креативні здібності.
- Постійно вимагати від дитини нормальності. Пам’ятайте, що процес творчості, створення – це означає робити щось інше.
Вправи для розвитку креативності
Подивіться, яких фантастичних успіхів досягають українські спортсмени на Олімпійських іграх та світових першостях! Так ось, з такою ж старанністю та регулярністю можна тренувати не лише свої м’язи, а й креативність. Відомий факт: завдяки творчості діти стають успішнішими людьми. Не лише в арт-середовищі чи літературі, а й у фінансовому секторі та у сфері IT.
І тому існують елементарні вправи, які можна виконувати як удома, і у школі. Головний постулат: дитина бачить світ інакше, — і це зовсім не означає, що це неправильно:
- Дозволяйте дітям робити помилки. Це один із фундаментальних кроків у розвитку креативного потенціалу. Те, що для нас це може виглядати як помилка та відхилення від канонів, для дитини – найкращий спосіб отримати креативний досвід.
- Читайте дітям казки перед сном. Це найпростіший і захоплюючий спосіб включити уяву і накопичити творчий ресурс для виконання різних завдань. Відмінна вправа: іноді просити дочку/сина самому розповісти казку. Як підказку використовуйте два-три опорні слова (ім’я персонажа, місце дії, зав’язка історії…) — інше вони спритно домальовують у своїй уяві самі.
- Заохочуйте висловлювати свою думку. Часто у школі чи вдома дитині після відповіді на запитання кажуть: «Ти не маєш рації», «Що за дурість ти зморозив!» або просто починають з нього насміхатися. Найчастіше це призводить до того, що дитина починає боятися публічно висловлювати свою думку. Найправильніше уважно вислухати його і спробувати зрозуміти висловлену ним ідею. Батьки та вчителі повинні бути людьми, які несуть відповідальність за створення середовища, в якому діти можуть виявляти творчий підхід; місця, де у відповідь на політ фантазії не буде криків та образ.
- Творчість та уяву дітей не можуть бути обмежені. Тому якщо дитина хоче створити історію з предметами або зобразити її за допомогою предметів, це бажання слід заохочувати і допомагати знаходити необхідне для реалізації.
- Важливим є процес, а не результат. Дітям необхідно засвоїти, що справжнє задоволення та задоволення від творчості виникає в процесі, а не в самому кінці (як зазвичай прийнято рахувати). Необхідно також цінувати час і зусилля, витрачені на досягнення мети. Тільки так ваш син дізнається, що наполегливість і терпіння є ключовими чинниками досягнення кожної з цілей, які вони ставлять собі у житті.
Ще раз нагадаємо про те, що будь-яка творчість сприяє розумовій «пластичності», дозволяє хлопчикам і дівчаткам легко адаптуватися до змін, що відбуваються в житті. Крім того, це підвищує рівень самооцінки та робить їх незалежнішими. Ось чому так важливо, щоб із раннього віку вони розвивали свої креативні здібності.