Після кількох років відкритої ворожості та опосередкованих конфліктів на Близькому Сході Саудівська Аравія та Іран домовилися відновити дипломатичні відносини, як вони оголосили у п’ятницю, що стало важливим поворотом для двох регіональних суперників, чому сприяв Китай.
Китай провів переговори, які призвели до прориву, підкресливши зростаючу роль Пекіна як глобальної економічної та політичної сили та противаги Вашингтону, особливо на Близькому Сході, у регіоні, який тривалий час визначався військовою та дипломатичною участю Сполучених Штатів.
Через сім років після розриву офіційних відносин Іран і Саудівська Аравія знову відкриють посольства в країнах один одного протягом двох місяців і підтвердили свою «повагу до суверенітету держав та невтручання у їхні внутрішні справи», йдеться у спільній заяві, опублікованій офіційною Саудівською агенцією друку. Державні ЗМІ Ірану також оголосили про угоду.
Дві країни домовилися відновити дію пакту про співробітництво в сфері безпеки — зрушення, яке відбулося після декількох років, коли ополченці-хусити, що підтримуються Іраном в Ємені атакували Саудівську Аравію та її стратегічні підприємства, які належать державній нафтовій корпорації «Сауді Арамко» ракетами і безпілотниками. Також була відновлена дія старі торгових, інвестиційних та культурних угод.
6 квітня 2023 р. Саудівська Аравія та Іран домовилися знову відкрити свої посольства та відновити офіційні візити відповідно до угоди, підписаної 10 березня в Пекіні, про нормалізацію їхніх відносин, яка включає поновлення угод про співробітництво в галузі безпеки з 2001 року. Офіційні відносини між двома країнами з 2016 року, коли демонстранти напали на посольство і консульство Саудівської Аравії в Ірані у відповідь на страту шиїтського священнослужителя Німра аль-Німра в королівстві.
Прагнення угоди з Іраном стало результатом переконання влади Саудівської Аравії в тому, що вони більше не можуть покладатися на США як на гаранта своєї безпеки. На це вплинула м’яка реакція влади США на атаки на саудівську гірничодобувну інфраструктуру в 2019 році та прогресуюче погіршення відносин із США з того часу, як Джо Байден став президентом. Це збіглося з прагненням наслідного принца Мухаммеда бін Салмана зробити економіку Саудівської Аравії незалежною від експорту нафти та залучити в країну багатомільярдні іноземні інвестиції в рамках його стратегії “Бачення 2030”. Для цього потрібна стабільність у Перській затоці, і однією з головних перешкод на шляху до неї залишається суперництво Саудівської Аравії з Іраном. Тому переговори між державами в Іраку ведуться з 2021 року. Однак відсутність згоди щодо підтримки Іраном шиїтських ополченців-хуситів та підтримки Саудівською Аравією уряду Ємену, який бореться з ополченцями, завадила нормалізації ситуації. Зрештою, сприйняття Китаю як здатного впливати на політику Ірану через його ключову роль у його економіці призвело до того, що Саудівська Аравія прийняла угоду про нормалізацію відносин з Китаєм як свого гаранта.
Пекінська угода спрямована насамперед на стабілізацію ситуації в Перській затоці та на Близькому Сході загалом (хоча подробиці залишаються в секреті). 13 квітня 2023 р. міністр закордонних справ Сирії Ф. Мекдад відвідав Ер-Ріяд у супроводі делегації з Ірану, що вказало на те, що нормалізація відносин між Саудівською Аравією та Сирією та готовність монархії відновити членство Сирії в Лізі арабських держав є частиною угоди з Іраном. Делегація із Саудівської Аравії також провела 9 квітня 2023 p. переговори з представниками хуситів, метою яких була робота над угодою, яка б заклала основи для подальшого мирного процесу в Ємені. Переговори з хуситами та нормалізація відносин з Іраном сигналізують про небажання саудівської влади підтримувати єменський уряд внаслідок його прогресуючої роздробленості та неефективності в управлінні підконтрольними провінціями. Однак внутрішні конфлікти, які підігріваються лише саудівсько-іранським суперництвом, залишаються основою війни.
Угода також є частиною все більш транзакційного підходу монархії до відносин із країнами регіону. На цьому наголошено в заяві міністра фінансів Саудівської Аравії Мухаммеда аль-Джадана від 15 березня 2023 р. про майбутні інвестиції в Іран за дотримання умов угоди. Влада Саудівської Аравії, незважаючи на дефіцит довіри, припускає, що Іран утримуватиметься від дій, які можуть поставити під загрозу нормалізацію. Вони засновують цю оцінку на зіставленні потреб охопленого кризою Ірану з інвестиційними можливостями Саудівської Аравії — саудівська нафтова компанія Sausi Aramco повідомила про рекордний нафтовий прибуток у розмірі 161 мільярд доларів у 2022 р.
Угода також сприятиме регіональному економічному співробітництву, що є ще однією інвестиційною можливістю – саудівська перспектива. У той же час вихід з ізоляції Ірану віддаляє шанси на нормалізацію відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем, яка мала стати частиною американських зусиль зі створення близькосхідного оборонного альянсу для протидії впливу Ірану, що дестабілізує весь регіон Перської затоки, і втручається у війні проти України на боці російського агресора.
Участь Китаю в саудівсько-іранських переговорах відповідає інтересу Саудівської Аравії, яка починає схилятися до концепції «багатополярного світопорядку», популяризованої в тому числі Китаєм. З погляду саудівської влади, введені проти Росії санкції дозволили їм посилити контроль над світовим ринком нафти, що вони використовують для зміцнення своїх позицій у відносинах із країнами Заходу. Мета саудитів полягає в тому, щоб відмовити Захід від примусу королівства до прийняття рішень, сприятливих для інших країн (наприклад, України) або щодо прав людини шляхом припинення продажу зброї (наприклад, як це зробили Швеція та США при Дж. Байдені у зв’язку з участю Саудівської Аравії у війні проти хуситів Ємену). Серед дій щодо цього були рішення ОПЕК+, конгломерату на чолі з Саудівською Аравією, послідовно скорочувати видобуток нафти у жовтні 2022 року та наприкінці березня 2023 р., незважаючи на візити західних лідерів із проханням про збільшення видобутку.
Ці рішення підтримували високі ціни на нафту та дозволяли Росії отримувати основні доходи бюджету для продовження військових операцій проти України. Крім того, хоч влада США позитивно поставилася до угоди про нормалізацію, її підписання в період посилення критики Ірану з боку західних держав через те, що він постачає Росії безпілотники (також частково вироблені китайськими компаніями), які використовуються в атаках на Україну, залишається проблематичним для відносини Заходу із Саудівською Аравією.
Про переконання монархії у необхідності підірвати глобальний вплив Заходу свідчить і її інтерес до міжнародних організацій, створених на противагу західному впливу та поширенню демократії. 29 березня 2023 р. уряд Саудівської Аравії схвалив меморандум про надання державі статусу партнера з діалогу в Шанхайській організації співробітництва, до якої входять Китай та Росія. Також представники саудівської монархії неодноразово висловлювали бажання приєднатися до БРІКС (ще один формат, до якого також належать Росія та Китай).
Для Саудівської Аравії відносини з Китаєм — її найбільшим торговим партнером також мають вирішальне значення для успіху стратегії економічної трансформації. Західні санкції призвели до того, що Китай почав купувати більше російської нафти, і в 2023 році Росія стала найбільшим постачальником нафти в країну, в той час як у 2021-2022 рр. це була Саудівська Аравія. Таким чином, зміцнення політичних відносин також спрямоване тому, щоб наголосити на перевагах економічного співробітництва з монархією, про що свідчать дві угоди між Sausi Aramco і китайськими нафтовими компаніями, підписані після нормалізації відносин Саудівської Аравії з Іраном.
Участь Китаю в переговорах з Іраном є ще одним сигналом переоцінки зовнішньої політики Саудівської Аравії, що опиралася колись на міцному партнерстві зі США та західними країнами. Дедалі більш тісні стосунки з Китаєм також є результатом віри в те, що посилення ролі китайців на Близькому Сході, де досі домінував Захід, який обумовлює свою політику у прив’язці до демократичних цінностей, допоможе монархії зміцнити свої глобальні позиції.
Для Ірану налагодження зв’язків із регіональним ворогом стало б бажаним полегшенням після кількох місяців внутрішніх заворушень, відзначених антиурядовими протестами, відповідальність за які іранські офіційні особи частково поклали на Саудівську Аравію. Представник іранського уряду А. Джахромі наголосив, що історична угода між Саудівською Аравією та Іраном, укладена в Китаї і повністю очолювана азіатськими країнами, змінить динаміку регіону.
Угода була укладена в той час, коли Китай намагався відігравати активнішу роль у глобальному управлінні, опублікувавши план політичного врегулювання війни Росії проти України та оновивши те, що він називає Ініціативою глобальної безпеки, прагнучи замінити домінуючу роль Вашингтона у врегулюванні світових конфліктів.
Для Сполучених Штатів ця угода сигналізує про те, що вони не можуть сприймати як належний винятковий вплив, який вони колись мали в Саудівській Аравії — союзнику, який проводить незалежніший дипломатичний курс, — і в інших місцях, оскільки Китай, зростаюча наддержава, розвиває торгівлю та дипломатичні відносини по всьому світу.
У той час, як Вашингтон розглядає Іран як противника, Пекін налагодив тісні зв’язки як з Іраном, так і з Саудівською Аравією і, на відміну від офіційних осіб США, не дорікає їм у порушенні прав людини. Президент Ірану Ебрагім Раїсі відвідав Пекін у лютому 2023 р., а найвищий лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідав Ер-Ріяд, столицю Саудівської Аравії, у грудні 2022 р. Державний візит Сі Цзіньпін був особливо важливий для керівництва Саудівської Аравії, які часто скаржаться, що їхні американські союзники надто критичні і більше не є надійними партнерами у сфері безпеки.
Хоча угоду слід сприймати як можливість покращити ситуацію на Близькому Сході, вона сама по собі не зможе гарантувати міцний мир. Остаточне вирішення війни в Ємені вимагає окремої угоди між багатьма фракціями, що становлять три основні фронти. Продовження внутрішніх конфліктів в Іраку та Лівані також означає, що присутні там проіранські проксі продовжуватимуть загрожувати Саудівській Аравії та торгівлі нафтою.
Читайте також: Значення міжнародного чинника у протистоянні Королівства Саудівська Аравія та Ірану
Подальші напади на територію Саудівської Аравії можуть стануть викликом авторитету Китаю як гаранта угоди з Іраном. Більш того, прогресуюча нормалізація відносин між арабськими державами та режимом Асада, що підтримується Росією, в Сирії посилить російський вплив на Близькому Сході і обмежить ефективність західних санкцій, що може негативно відбитися на веденні війни Україною. Тому власне візит В. Зеленського на Саміт Арабських держав у Королівство саудівська Аравія 19 травня 2023 р. є надзвичайно важливим, щоб переконати арабські монархії у підтримці України, і не допустити остаточного зближення останніх з Іраном, а тим більше, з Росією через взаємовпливи з терористичним режимом іранських аятол.
Таким чином, нормалізація відносин між давніми противниками Королівством Саудівської Аравії та Іраном у 2023 р. є надзвичайно важливою подією у міжнародних відносинах, яка потенційно може призвести до довготривалого миру між двома противниками, які до останнього часу воювали один проти одного проксі силами, та підривали економічні, ідеологічні, та політичні можливості один одного у регіоні Перської затоки. Тим більше, що за нею стоїть тоталітарний Китай, який намагається отримати вигоду від покращення відносин між двома країнами як найбільший покупець нафти з країн Перської затоки. Ця угода, зважаючи на давнє протистояння Ер-Ріяду та Тегерану, враховуючи значущість релігійного та міжнародного аспектів у своєму протистоянні, може бути і нетривалою, проте вона сигналізувала, що США вже не є головним гравцем у регіоні Перської затоки, а Саудівська Аравія стає дедалі більш незалежним суб’єктом, зважаючи на протиріччя між Королівством та головною країною демократичного світу щодо забезпечення прав людини.
Автор: політолог Мар’ян Лопата.