Цілий тиждень, який наступає після Великодня – особливо урочистий. Він носить назву Світлого тижня. Вівторок, 18 квітня називають Світлим Вівтороком. Що можна та що не можна робити у цей день, розповімо у нашому матеріалі.
На свято 18 квітня, у Світлий Вівторок продовжували ходити у гості, розговлятися. Строго постити цього дня не дозволялося навіть тим, хто збирався здійснити обряд причастя. Якщо гостей кликали до себе – господарськими справами та приготуванням їжі займалася вся сім’я, зокрема чоловіки.
Що не можна робити на свято 18 квітня?
- У Світлий Вівторок, як і протягом усього тижня наступного за Великоднем, забороняється займатися важкою працею. Та й загалом рекомендує максимально позбавити себе роботи, щоб повною мірою насолодитися важливим святом, що настало;
- Не можна на свято 18 квітня сумувати, згадувати про сумні події, плакати – інакше ви можете викликати на себе неприємності;
- Категорично забороняється цього дня з’ясовувати стосунки з будь-ким – налагодити їх після сварки буде вкрай складно.
Стежте за нашими новинами тепер і на Google news.
Прикмети погоди на свято 18 квітня
- Якщо 18 квітня тепло та малохмарно – літо буде спекотним;
- Дощ у Світлий вівторок обіцяє багатий урожай;
- Гніздиться багато журавлів – до добра.
18 квітня вшановують пам’ять Феодула і Агапода
Згідно церковного календаря 18 квітня вшановують пам’ять мучеників Феодула та Агапода.
Святі мученики Агафопод диякон і Феодул жили в Фессалоніках за царювання імператорів Діоклітіана (284-305) і Максиміана (284-305).
Обидва мученики вирізнялися праведним життям і благочестям. Якось святий Феодул у сонному видінні побачив, як невідома людина у світлій одязі вклала йому в руку якусь річ. Коли він прокинувся, то побачив у руці чудовий перстень із зображенням Хреста і вирішив, що це знак його майбутнього мучеництва. Силою зображеного на персні Хреста святий зцілив багатьох хворих і звертав язичників до віри у Христа Спасителя.
Коли імператор Діоклітіан видав указ (303) про гоніння на християн, багато хто намагався сховатися від переслідувань, але святі Агафопод і Феодул безбоязно продовжували вести Євангельську проповідь.
Імператор Фаустін, дізнавшись про це, дав анаказ привести їх до себе на суд Агапода та Феодула. Побачивши юність і красу святого Феодула, Фаустін намагався лестощами переконати його відмовитися від християнства і повернутися до узаконених жертвоприношень. На це мученик Феодул відповів, що він давно вже зрікся помилок і шкодує імператора, який своєю відданістю поганству засуджує себе на вічну смерть. Імператор запропонував мученикові вибір: благополучне життя чи негайну смерть. Феодул відповів, що обирає життя, але життя вічне, і тимчасової смерті не боїться ні на грам.
Коли Фаустін втратив надію переконати мученика Феодула, він почав умовляти святого Агафопода. Імператор намагався обдурити його і сказав, що святий Феодул уже погодився принести жертву богам. Але мученик Агафопод не повірив цьому. Він був упевнений, що святий Феодул готовий принести своє життя Істинному Богу, Господу Ісусу Христу.
Не досягши успіху, Фаустін наказав відправити мучеників у в’язницю. У в’язниці святі мученики палко молилися і сміливо проповідували в’язням Слово Боже, так що багатьох навернули до християнства. Начальник в’язниці Євтіній доніс про це правителю.
Згодом, імператор наказав привести мученика Феодула на місце страти, де кат приготував меч, щоб відрубати йому голову. Мученик мужньо і з радістю вигукнув: “Слава Тобі, Боже, Отче Господа мого, Ісуса Христа, що хотів постраждати за нас. Ось через благодать Його і я йду до Тебе, з радістю вмираю за Тебе!”.
Тоді імператор скасував страту і знову ув’язнив свяих у тюрму. Там святі мученики палко молилися і обидва побачили однаковий сон. Вони пливли на кораблі, який під час сильної бурі зазнав аварії. Хвилі викинули їх на берег у білому, сяючому одязі. Святі розповіли одне одному видіння і подякували Богові за провіщену ним мученицьку кончину.
Вранці, коли мучеників знову привели до Фаустина, вони оголосили йому: “Ми – християни і за Христове Ім’я готові зазнати будь-яких страждань”. Фаустін наказав кинути їх у море. Воїни прив’язали святому Агафоподу каміння, а він голосно виголосив: “Це буде нам другим Хрещенням, яким омиються наші гріхи, і ми чистими прийдемо до Христа”. Згодом був кинутий у море і святий Феодул († 303). Море викинуло на берег тіла мучеників у світлих шатах, без каміння і без мотузок. Християни взяли їхні святі тіла і гідно поховали.