Вчених давно цікавило, чому стародавні храми та інші споруди майя, що століттями стоять у джунглях без будь-якого ремонту, настільки добре збереглися, незважаючи на сонце і високу вологість.
Наприклад, одна з перлин цивілізації майя, археологічний комплекс Копан на заході Гондурасу — його палаци та храми були залишені на милість джунглів у X столітті, але через тисячоліття будівлі виглядають майже як нові.
Вся справа в секретних інгредієнтах, які майя додавали у вапняну штукатурку, що покриває стіни та стелі будівель, вважають дослідники. Їх штукатурка одна з найміцніших на Землі і можна порівняти за міцністю з давньоримським бетоном, будівлі з якого не руйнуються ось уже дві тисячі років. Нещодавно секрет древніх римлян був розкритий – вони при екстремально високих температурах змішували негашене вапно, воду і вулканічний попіл. Матеріал, що вийшов, забезпечував здатність бетону самовідновлюватися, затягуючи тріщини.
Дослідники розкрили секрет споруд майя
Іспанські експерти з мінералогії з Гранадського університету, дослідження яких опубліковано в журналі Science Advances, зуміли розкрити секрет штукатурки майя.
Вивчаючи зразки штукатурки з Копана, вчені дійшли висновку, що древні муляри додавали у вапняну суміш багатий на вуглеводи сік кори місцевих рослин: так званого скипидарного дерева (Bursera simaruba) і дерева чукум (Havardia Albicans). В результаті виходить міцний, нерозчинний у воді матеріал – це пояснює, чому споруди так добре пережили всі мінливості місцевого клімату.
Причому, як встановили дослідники, за своєю мікроскопічною структурою ця штукатурка ідентична перламутру — пластичній, стійкій субстанції, якою молюски вистилають свої раковини, захищаючи їх від руйнівного впливу навколишнього середовища.
Вам буде цікаво: Шах і мат росіянам: вчений науковово довів, що Ілля Муромець український богатир.