Надійшла нам ще одна пекуча звістка. На фронті загинув 25-річний Олександр Мартон. Воїн був родом з Закарпаття.
Про це повідомили у Доробратівському закладі середньої освіти І-ІІІ ступенів, передає “Це моя Україна“.
“Мартон Олександр Михайлович народився 14 квітня 1999 року в селі Доробратово Іршавського району Закарпатської області. У 2016 році закінчив Доробратівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, а з 2023 року добровольцем став на захист України. Його завзяття, розум, хоробрість та боротьба за ідею викликали захоплення в багатьох, у тому числі й у побратимів.
Служив на запорізькому напрямку, був оператором БПЛА. Безпілотні літальні апарати першочергово розробляються і використовуються для військових потреб. Чимало армій світу використовують безпілотники в рамках розвідувальних дій, для нанесення ударів по ворожих силах. У реаліях сьогодення в Україні є велика потреба у професійних фахівцях для роботи з дронами, саме ним став Олександр , позивний «Мольфар». Робота професійного оператора дронів важлива. І ми добре розуміємо, наскільки відповідальним був Сашко.
Перебуваючи у відпустці, Олександр у колі знайомих розповідав про реалії війни.
…Але 21 жовтня наше село сколихнула сумна звістка: «Виконуючи бойове завдання, Олександр отримав поранення, несумісні з життям»
Сьогодні тут, поміж нас, шкільна родина, рідні та друзі Сашка. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про мужнього захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо, молимося, низько схиляємо голови в скорботі!
У Біблії є слова: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». Нехай Господь дасть сили рідним перенести важкий біль утрати, а загиблому захиснику України Олександру – своє Царство і вічну пам’ять!
Десь там далеко, де нема туману,
де світить місяць і зірки серед ночей,
Живе ДУША,
Яка пішла так рано….
Тому не зводим з неба ми очей…” – пише про загиблого Героя Марія Глеба.
