Отримали ще одну болючу звістку, про те що на війні загинув відважний Герой та відданий своїй країні патріот Олег Кузенко з Львівщини. Олег Кузенко був депутатом Львівської обласної ради від ВО “Свобода” у 2010-2015 роках та брав активну участю у багатьох патріотичних заходах.
Про це повідомили у Новороздільській міській раді, передає “Це моя Україна“.
“Війна забирає найкращих…
До Небесного Легіону відійшов Герой КУЗЕНКО Олег Васильович, 1967 року народження. Старший механік-водій механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А0998, старший солдат Олег Кузенко вважався зниклим безвісти з березня 2022 року. І ось надійшла трагічна звістка, що Воїн загинув.
Низький уклін Захиснику, перед яким усі ми в неоплатному боргу. Висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким Героя. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голову у скорботі.
Наш обов‘язок пам‘ятати про надвисоку ціну нашої незалежності й свободи.
Про час прибуття кортежу з тілом Героя та дату поховання повідомимо додатково.
Світла пам’ять і вічна слава Герою” – повідомляють у Новороздільській міській раді.
Ось як про загиблого Героя Олега Кузенка згадує його донька Христина Кузенко:
“26.03.2022… ця дата назавжди для мене буде проклятим днем, днем коли тебе у мене забрали
Мій тато, був чудовою та прекрасною людиною.
Людиною, яка завжди прийде на допомогу і не буде просити нічого взамін
Людиною, яка завжди бачить позитив, навіть там де його близько нема
Людиною, яка з хворою ногою морозила дупу в окопах на Луганщині, і ні разу, ні разу ні на що не жалілась
Людиною, яка не стала патріотом вчора, він ним був завжди
Людиною, яка не вміла брехати, маніпулювати чи заздрити
Людиною, якій завжди всього вистачало (бракувало хіба рибалки на улюбленому Дністрі)
Людиною, яка кожної п’ятниці до мого приїзду розморожувала та запікала тунця
Людиною, а саме люблячим татом, який завжди був поруч і підтримував будь які мої починання
Ти справді найкращий тато на світі і я дякую Всесвіту за те, що мала не так довго як би мені хотілось найкращого тата на світі.
Ми жили надією практично 3 роки. Ми справді сподівались, що трапилось чудо, і ти повернешся додому
І ось ти повертаєшся додому, на щиті
Словами не передати, як боляче втрачати рідних на війні. Боляче розуміти, що донька ніколи не познайомиться зі своїм дідусем. Жити в невідомості і просто надіятись, що сталось чудо
Сподіваюсь жоден з Вас, хто читає цей допис про це не дізнається ніколи.
Я дякую тобі тату за те що навчив слухати якісну музику, критично мислити і вірити в людей.
«Я Повстанцем залишуся аж до загину,
Не прогнати мене із моєї Країни!
Щоб зрадницький виплід у пекло зійшов
Я воюю на Сході – кипить моя кров.
Так, я Повстанець, і кипить моя кров.
Я повстав – за свободу
Тече моя кров!..»” – пише Христина Кузенко.