Ганнопільська громада на Хмельниччині отримала гірку звістку: офіційно підтвердилась загибель 21-річного військового Богдана Марчука. Молодий Герой від жовтня 2024 року він вважався зниклим безвісти.
Та найболючіше для рідних — попрощатися з героєм не вдасться: тіло захисника не вдалося повернути з поля бою. Про це повідомили в Ганнопільській сільській раді.
Богдан Марчук народився 18 січня 2003 року в селі Понора. Ще змалку вирізнявся добротою, щирістю та відкритим серцем, пригадують в громаді. Його однокласники й друзі пам’ятають хлопця завжди усміхненим, працьовитим, допитливим та завзятим. Навчався Богдан у Славутському професійному ліцеї, здобув фах зварювальника.
Але обрав інший шлях — стати воїном. У листопаді 2021 року, коли йому було 18, Богдан підписав контракт зі Збройними Силами України. Служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні. Із перших днів повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання, також пройшов підготовку з використання іноземного озброєння.
25 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Курській області, Богдан загинув. Перед тим він востаннє вийшов на зв’язок. Далі — тиша. Рідні вірили, сподівалися, чекали щодня. Упродовж кількох місяців тривали спроби з’ясувати його долю. Зрештою, суд визнав факт загибелі.
Захиснику було лише 21. У скорботі — батько Юрій, брати Дмитро й Ілля, сестричка Ганна. Та віддати останню шану герою не вдасться. Тіло Богдана не повернули з поля бою.
Про загибель 21-річного Богдана Марчука
“ПРОЩАННЯ, ЯКОГО НЕ БУДЕ… АЛЕ БУДЕ ПАМ’ЯТЬ, ЯКА НІКОЛИ НЕ ЗГАСНЕ…
Дорогі жителі громади!
У ці дні ми всі готуємося віддати шану загиблому Захиснику — Марчуку Богдану Юрійовичу. Люди запитують, коли зустріч?..Коли прощання?.. Коли можна буде провести Героя в останню путь?..
З невимовною тугою та болем у серці, змушені повідомити: на жаль, зустрічі не буде. Прощання — теж. Та не тому, що ми перестали чекати — а тому, що ворог не дав можливості віддати останньої шани Герою.
Тіло нашого земляка не вдалося повернути з поля бою. Для родини — це не просто втрата. Це щоденне очікування. Щоденна тиша, що ріже душу. Це надія, яка з кожним днем ставала болем. І зрештою — судове рішення, яке стало останньою крапкою: загиблий у бою, без права на прощання, без можливості поховати.
Ми не зможемо провести його з квітами й почесною вартою. Але ми зобов’язані вшанувати його іншим шляхом — світлою пам’яттю, щирою молитвою, тишею вдячності. Його ім’я буде вписане в Алею Пам’яті «Наші Герої». І кожен з нас зможе зупинитися на мить… і згадати. Його могили немає — але є вічний спомин та шана. Свічки немає — але є біль. Похорону немає — але є правда: він загинув за нас. За Україну. За свободу. Просимо з розумінням поставитися до цієї ситуації. Родина переживає неймовірно важкий час — підтримаймо їх не лише словами, а й тишею поваги. Воїни Світла не завжди повертаються додому, але вони завжди залишаються у наших серцях крізь віки…У спільній обітниці – не забути! Слава Україні! Слава її Героям!” – зазначають у Ганнопільській сільській раді.
Читайте також: Гірка звістка прийшла на Київщину: під час виконання бойового завдання загинув старший солдат Дмитро Корнієнко