Я полюбляю слідкувати за кіноновинками у світі. І часто трапляються роботи, які дійсно варті уваги, але їх не знайти на відомих стримінгових сервісах. І в цьому є свій певний шарм. Для мене серіал “The Paper” став дійсно особливим, адже я свого часу також працював у маленькій місцевій газеті. І хоч серіал з гумором, але все ж досить цікаво розповідає про локальні медіа…
Американський телеканал Peacock у вересні 2025 року представив свій найочікуваніший серіал — The Paper. Це псевдодокументальний ситком, який уже називають «духовним спадкоємцем» легендарного The Office. І не дивно, адже над проєктом працювали Грег Деніелс та Майкл Коман, а сама історія тісно пов’язана з улюбленою багатьма комедією про офісні будні.
Сюжет: від туалетного паперу до правдивої журналістики
Події розгортаються у Толедо, штат Огайо, де документалісти вирішують зняти репортаж про газету Toledo Truth-Teller. Колись впливове видання переживає кризу та балансує на межі закриття. Газета належить корпорації Enervate, яка прославилася зовсім не журналістикою, а продажем туалетного паперу під брендом Softie.
Новим редактором призначають Неда Семпсона (Домналл Глісон) — колишнього топ-продавця туалетного паперу. Нед сповнений амбіцій відродити газету, але швидко розуміє: замість редакторів і репортерів він отримав команду диваків, які більше розуміються на клікбейті, крадіжці баз даних і безглуздій рекламі, ніж на журналістиці.
Ситуацію ускладнює конфлікт із колишньою редакторкою Есмеральдою Гранд (Сабріна Імпаччіаторе). Вона — жінка з норовом та театральним стилем, яка перетворила сайт газети на фабрику заголовків для кліків і не збирається поступатися місцем новачку.
Усе це створює вибухову атмосферу, яка одночасно викликає сміх і відчуття болісної впізнаваності для тих, хто працював у медіа чи корпоративному середовищі.
Головні герої та акторський склад
- Домналл Глісон — Нед Семпсон, амбітний головред-новачок.
- Сабріна Імпаччіаторе — Есмеральда Гранд, драматична тимчасова редакторка.
- Челсі Фрей — Маре Прітті, єдина з мінімальним журналістським досвідом.
- Рамона Янг — Ніколь Лі, відповідальна за «тираж», але радше шахрайка з передплатами.
- Дуейн Шепард-старший — Баррі, рудимент із минулого газети.
- Оскар Нуньєс — Оскар Мартінес, бухгалтер із «Офісу», який тепер працює у Толедо.
Особливої уваги заслуговує поява Оскара Нуньєса, адже саме його персонаж напряму пов’язує The Paper із The Office, створюючи ефект приємної ностальгії для фанатів.
До вашої уваги: Український серіал «Вітя» (2025): огляд, відгуки, рецензії
Прем’єра та міжнародний прокат
Серіал стартував 4 вересня 2025 року на Peacock, одразу з усіма 10 епізодами першого сезону. Перед прем’єрою проєкт уже отримав зелене світло на другий сезон — показник довіри від продюсерів.
- В Австралії шоу доступне на Binge та Foxtel.
- У Великій Британії та Ірландії — на Sky UK та Now.
- Українською мовою серіал The Paper поки не доступний.
Відгуки критиків і глядачів
Перший сезон отримав 83% позитивних рецензій на Rotten Tomatoes (66 відгуків) і 68 балів зі 100 на Metacritic, що відповідає оцінці «загалом схвальні відгуки».
Критики відзначають:
- вдалий баланс між сатирою на сучасні медіа та класичним гумором у стилі «Офісу»;
- харизму Домналла Глісона та комічну енергію Сабріни Імпаччіаторе;
- деяку «сирість» перших серій, але потенціал для розвитку у наступних сезонах.
Глядачі ж діляться враженнями, що The Paper вдалося відродити атмосферу улюбленого ситкому, водночас запропонувавши свіжий сюжетний контекст — кризу локальних газет і вплив інтернет-клікбейту.
Чому варто подивитися «The Paper»?
- Для фанатів «Офісу» — це справжня нагода знову поринути в улюблений стиль гумору.
- Актуальність сюжету — серіал піднімає тему виживання традиційних медіа у цифрову добу.
- Сильний акторський склад — особливо тандем Глісон–Імпаччіаторе.
- Комедійна сатира — знайомі офісні ситуації, доведені до абсурду, змусять сміятися навіть скептиків.
Загалом The Paper (2025) — це більше, ніж просто спін-офф The Office. Це серіал, який вдало поєднує сатиру на сучасну журналістику з перевіреним псевдодокументальним стилем. Якщо ви шукаєте легкий, іронічний, але водночас змістовний ситком — ця прем’єра точно заслуговує на вашу увагу.