Українське кіно останніх років дедалі частіше намагається говорити чесно — без прикрас і пафосу. І “На Драйві” Артема Литвиненка — якраз із таких робіт. Це не просто екшн про підлітків і перегони. Для мене це історія про молодість, яка змушена дорослішати швидше, ніж хотілося б.
Мої враження від фільму “На Драйві”
Я дивився “На Драйві” без завищених очікувань, але стрічка несподівано зачепила. І не стільки гонками чи драйвом, скільки атмосферою Харкова — міста, яке живе під обстрілами, але не втрачає ритму життя.
Фільм дуже точно передає цей дивний контраст: поруч із тривогами — перші закоханості, поруч із небезпекою — мрії про популярність і гроші. І це відчувається щиро. Без зайвої героїзації.
Особисто мене найбільше зачепило те, як показані герої. Ден і Арта — не “круті гонщики” з голлівудських блокбастерів, а звичайні хлопці, які просто шукають себе. Аліса — не просто “дівчина в сюжеті”, а рушійна сила історії.
Сцени перегонів зняті доволі динамічно, але головне тут — не швидкість, а контекст. Це втеча від реальності, спосіб відчути контроль над життям, коли навколо все нестабільно.
Втім, фільм не ідеальний. Є моменти, де сюжет спрощується, а деякі конфлікти розв’язуються занадто швидко. Але навіть попри це, загальне враження залишається сильним.
Що сподобалося / Що не сподобалося
| Що сподобалося | Що не сподобалося |
|---|---|
| Атмосфера прифронтового Харкова — дуже жива і правдива | Подекуди передбачуваний сюжет |
| Природна гра молодих акторів | Деякі сюжетні лінії розкриті поверхнево |
| Баланс між екшном і драмою | Антагоніст міг бути глибшим |
| Соціальний підтекст без моралізаторства | Діалоги інколи звучать трохи штучно |
| Динамічні сцени перегонів |
Аналіз акторського складу
Іван Довженко (Ден) для мене став одним із відкриттів цього фільму. Він грає дуже стримано, без зайвої емоційності — і саме це працює. Його герой виглядає максимально реальним.
Едуард Поляков (Арта) додає історії енергії. Його персонаж більш імпульсивний, і ця контрастність із Деном добре тримає динаміку між героями.
Іоланта Богдюн (Аліса) — окрема історія. Вона не просто “жіночий персонаж”, а фактично мотор сюжету. Її героїня амбітна, жива і переконлива.
Юрій Кулініч також виглядає цікаво, але, на мою думку, його персонажу не вистачило глибини. Він більше функціональний, ніж драматично розкритий.
Загалом акторський склад працює дуже рівно. Відчувається, що режисер робив ставку на природність — і це правильне рішення.
До вашої уваги також: “Любов, секс і вибори”(2026): свіжі відгуки на фільм та мої враження
Відгуки глядачів
Зібрав для вас кілька відгуків від глядачів після перегляду стрічки у кінотеатрі:
- “Дуже живий фільм, ніби про моє місто і моїх знайомих”
- “Несподівано сильна історія, думав буде просто про гонки”
- “Аліса — топ персонаж, реально витягує сюжет”
- “Сподобалась атмосфера Харкова, все виглядає чесно”
- “Нормальний український екшн, без сорому можна дивитись”
- “Хотілося більше напруги і глибини в історії, вийшло досить посередньо”
Чи варто дивитися “На Драйві”?
Я скажу так: якщо ви очікуєте чистий екшн у стилі “Форсажу” — це не той фільм. Але якщо вам цікава історія про українську молодь тут і зараз — тоді “На Драйві” точно вартий уваги. Для мене це кіно не про машини. Це кіно про вибір, ризик і бажання жити, навіть коли навколо небезпека. І саме за це його варто подивитися.
Моя оцінка фільму: 8.2/10.
Автор статті: Олекса Доба — кінокритик, який уважно стежить за трендами сучасної української кіноіндустрії. Пише про прем’єри, рейтинги та цікаві історії створення фільмів і серіалів.
Можливо Вам буде цікаво: Моя улюблена Страшко 2 сезон: чи є шанс на вихід нової частини?