В прибережній зоні Південного Бугу вона поставила намет, який слугував замість будинку. Змайструвала пічку для приготування їжі та навіть садила город. Що змусило жінку жити в таких умовах із малолітніми дітьми та де зараз її старший син, читайте в матеріалі на нашому сайті.
Про це повідомляє Vsim.ua з посиланням на правоохоронців.
Замість теплої оселі та м’якого ліжечка – холодний намет. Довкола пляшки та бите скло. Без води, засобів гігієни та в повній антисанітарії. Так понад місяць у прибережній зоні Південного Бугу на перехресті Прибузької та Старокостянтинівського шосе жили двоє маленьких дівчаток Анна та Олександра. Поселилися вони там разом з рідною мамою, яка до того ж знаходиться на 9 місяці вагітності. Завели господарство, змайстрували пічку для приготування їжі та посадили невеликий город. Брудними та голодними, як вовченята, їх знайшли працівники ювенальної превенції. Що сталося у житті цієї родини та як діти потрапили на вулицю, журналістам vsim.ua розповіла начальниця міського відділу ювенальної превенції Світлана Мельник. Представниками ювенальної превенції міського відділу поліції на чолі з начальником ювенальної превенції ГУНП у Хмельницькій області Сергієм Цимбалюком у чагарниках та очереті на перехресті Прибузької та Старокостянтинівського шосе було виявлено двох малолітніх осіб жіночої статі. Чесно скажу, побачена картина наших працівників шокувала. Жили всі в наметі. Одяг купами лежав на вулиці. Жінка там і їсти варила, і цибулю собі посадила. Малі – брудні та голодні, – зазначила Світлана Мельник.
“Діти раніше жебракували” Згодом правоохоронці з’ясували, що це давно відома їм родина. Та й жила вона в наметі не у повному складі. Адже напередодні із цієї сім’ї вже забрали хлопчика. Він потрапив у поле зору правоохоронців, а згодом і соцслужб через те, що жебракував на вокзалі.
Побачивши дітей, ми зрозуміли, що вони нам добре відомі. Дівчаткам 7 та 10 років. Їхня мама вела антигромадський спосіб життя. Діти раніше жебракували і поміщалися в дитячі притулки. Після цього мати їх забирала, обіцяла, що все буде добре, а згодом знову відправляла дітей жебракувати. Місяць тому в районі залізничного вокзалу було виявлено хлопчика, який просив милостиню. Це її старший син Юра. Маму тоді знайти не вдалося. Дитину забрали, відмили та помістили в дитячий будинок “Щасливе дитинство” у Полонному, – розповідає Світлана Мельник.
Жінка не місцева. Вона приїхала із села Берегове Ужгородського району Закарпатської області. Жила у Старокостянтинові із цивільним чоловіком. У Хмельницький потрапила кілька місяців тому після смерті співмешканця. В обласному центрі постійного місця проживання вона не мала і відправилася жити на вулицю.
Жінці 31 рік. Вона не хмельничанка. Каже, що на Закарпатті має оселю, але давно там не була. З її слів, вже 18 років живе на території Хмельниччини. Спочатку підживала у Старокостянтинівському районі разом із батьком доньок. Від нього, за словами жінки, вона зараз і вагітна. Нам повідомила, що чоловік нещодавно помер і вона опинилася на вулиці. Приїхала до Хмельницького, не знайшла роботу і пішла жити в намет, – каже поліцейська.
Дівчаток віддадуть до дитбудинку. Світлана Мельник пояснює, що жінка постійно плутається у своїх словах. Тому особливої довіри не викликає. При собі вона не має жодних документів на дітей. Копії свідоцтв про народження дівчаток є лише у соціальних служб. Працівники яких підтверджують, що дівчатка дійсно Марії (так звати жінку). Сама ж вона каже, що всі документи знаходяться вдома на Закарпатті, при цьому зазначає, що дуже давно там не була.
Діти світленькі, а вона сама ромської національності. На дівчаток жінка документів немає, лише копії у соцслужб. Ми то знаємо, що вони її, але потрібні документи, які це офіційно засвідчують. Згідно чинного законодавства при виявлені малолітніх дітей, які не мають місця проживання та перебувають у небезпечних умовах, ми мали викликати “швидку”. Що і зробили, – каже начальниця міського відділу ювенальної превенції.
Дітей доправили до міської дитячої лікарні. Там їх оглянули, відмили та тимчасово залишили в стаціонарі. Згодом на дівчаток також чекає дитячий будинок. Їх відвезуть до старшого брата. Забрати своїх дітей Марія зможе лише після того, як влаштується на роботу та знайде постійне місце проживання.
У дітей взяли аналізи, повністю провели їм медичне обстеження. Після того, як будуть отримані результати аналізів, і в дітей все буде добре: не виявлять інфекційних, шкірних чи інших захворювань, їх буде поміщено у “Щасливе дитинство” до братика. Мамі ми пояснили за яких умов вона зможе забрати дітей. Процедури вона чудово знає. Бо Юру вона вже забирала із дитячого будинку. Він туди потрапляв і раніше. Але мамі вдалося зібрати необхідні документи і повернути дитину. Та не надовго, через місяць він від неї втік і знову потрапив до дитбудинку. Як буде цього разу невідомо. Але залишити в дітей в таких умовах ми не можемо за жодних обставин. На заходи, коли в мами забирають дітей, ми йдемо у крайніх випадках. Це саме такий. Можливо у дитбудинку їм буде краще. Принаймні там вони будуть ситі та доглянуті, – зазначила Світлана Мельник.
Начальниця міського відділу ювенальної превенції просить хмельничан і надалі бути пильними та повідомляти про подібні випадки. Адже врятувати тих дітей із життя в наметі вдалося лише саме завдяки такій пильності. Родину помітили небайдужі люди, які і повідомили до поліції.
