Військовий експерт Костянтин Машовець опублікував на своїй сторінці допис, в якому розповідає, що потрібно очікувати від контрнаступу ЗСУ та що в ближчому майбутнього очікує на окупантів.
Ось, що він пише у своєму дописі:
“Я так розумію…
всі продовжують очікувати на якісь міфічний “контр-наступ” Сил оборони України із потужною артподготовкою по передовим позиціям та найближчим тактичним тилам противника, массованними танковими атаками та звільненням чергової “Іванівки” чи “Киселівки”..?
Так ось, розчарую вас… всього цього ви найближчим часом не побачите…
Ніхто нікуди особливо прориватися з боку ЗСУ не буде і навіть не планує… принаймні, зараз. А будуть УДАРИ… дальнобійними та високоточними засобами ураження, впродовж достатньо тривалого часу по цілям та об’єктам в тактичному та оперативно-тактичному тилу ворога, а також ведення активної оборони на визначених напрямках та ділянках.
Судячи зі всього, українське військове командування, нарешті, відійшло від концепцій “радянської військової школи” з її “ударними угрупуваннями” та “концентрацією переважаючих сил” на напрямках “головного удару” та намагається реалізувати на практиці принципи так званої “війни нового типу”.
Цей метод ведення війни не передбачає “масованих атак” наземних військ у стилі Першої чи Другої світових війн, пов’язаних з необхідністю нести суттєві втрати у живій силі та ОВТ. Точніше кажучи, передбачає обмежаний наземний наступ на кінцевому етапі… і базується на принципі так званого “поступового розм’ягчення” угрупувань військ протвника, за рахунок переваги у засобах розвідки та вогневого ураження. Головним сенсом такого принципу є примушення противника до відходу, або капітуляції переважно “дистанційним” методом.
Так, ви цілком вірно подумали у зв’язку з цим… про зброю, яку нам зараз передають західні партнери та союзники. Саме для цієї війни “нового типу” вона й призначена та підходить більше всього… так як переважає за своїми ТТХ відповідні зразки противника.
Тому, у кого вже “припікає” на рахунок… “коли вже, коли звільнять Херсон” (або інший окупований н.п., потрібне підставить…), ДУЖЕ НАПОЛЕГЛИВО рекомендую набратися терпіння та витримки… Звільнять, але не “прямо зараз” і “чічас”.
Нагадую, тим у кого вже “терпець уривається” і він схильний бачити навколо себе лише “зраду зраденську”… ще пан Кучма допетрив, що Україна – НЕ Росія… Вкладити свій цвіт нації у чернозем в “масованих атаках” на позиції ворога, щоб звільнити пару херсонських сіл… ми не будемо. Це не наш принцип, це принципи якими зараз керується саме російське військове командування. Захопити за будь-яку ціну, та утримувати також, за будь-яку ціну…
ЗСУ воюють в зовсім іншій парадігмі й за іншими приниципами. Принаймні, намагаються…
Так, зважаючи на перевагу противника у силах та засобах, а також через наявність у нього значних обсягів резервів, ЗСУ були вимушені у рамках Стратегічної оборонної операції вести активну МОБІІЛЬНУ, а потім й цілком “класичну” оборону саме на тих принципах, яке нав’язувало російське командування… Тим більше в умовах, коли військово-технічних передумов для переходу до війни “нового типу” у ЗСУ просто не було, а ворог суттєво переважав, безпосередньо українське військо, у засобах ведення війни.
Тобто, це були “класичний” фронт… маси піхоти і бронетанкової техніки + арта, та час від часу… ракетні удари по нашим глибоким тилам. Зовсім недаремно генерал Залужний нещодавно акцентував увагу нашого суспільства, а також наших світових партнерів на географічних умовах (щодо протяжності лінії фронту, наприклад) ведення ЗСУ нинішньої війни…
Так, завдяки мужності та професійності нашего війська, ворога на сьогоднішній день вдалося пригальмувати… Сталося це для нашої країни та народу, дуже дорогою ціною… але це зовсім не означає, що її треба й далі підвищувати, відтепер у непродуманому та безграмотному “контр-наступі” у класично-расеянському стилі, як це практикує ворог.
Тим більше, якщо… тепер, образно кажучи…
із Заходу в Україну “поїхали відповідні стволи та боєприпаси до них”…
Навіщо битися головою у браму, коли можна “відкрити фіртку” в ній й спокіно зайти у двір без гучного проламування…?
Думаю, що найближчим часом… на одному з операційних напрямків ми побачимо, так би мовити… “пілотну серію” майбутнього українського, так званого “контр-наступу”. Але я впевнений, це не буде серія поспіхом підготовленних наземних атак та наступів. Це буде у зовсім іншому стилі та методиці…
Я знаю в якому…
але детально поки що, думаю, казати про це зарано…”