Ставлення монархій Перської затоки до російської війні проти України

В контексті енергетичної політики Королівства Саудівська Аравія та її союзників у регіоні Перської затоки,  не можна обминути ставлення країн регіону до теперішньої повномасштабної війни  держави-терориста проти України від кінця лютого 2022 р., ставлення до якої дає можливість зрозуміти наскільки аравійські монархії та Іран використовують теперішню ситуацію в своїх політичних, і в тому числі енергетичних цілях. Насамперед варто відзначити, що серед країн Перської затоки немає такої гостроти засудження вторгнення Росії в Україну, як це є наприклад серед країн «Англосаксонського» світу чи наших українських сусідів з числа країн Центрально-Східної Європи. 

Аналіз ставлення до російського вторгнення варто розпочати з розгляду позиції терористичного Ірану, який протягом останніх десятиліть підтримується Росією на рівні ООН та на рівні уникнення санкцій США, а також постачання озброєння для бомбардування українських міст.

Хоча міністр закордонних справ Ірану пояснив війну провокацією НАТО, вони не бачать вирішення ситуації у війні. Вони вважали, що встановлення режиму припинення вогню та зосередження уваги на політичному та демократичному рішенні є необхідністю. Президент Ірану Е. Раїсі зателефонував В. Путіну і підтримав гарантії припинення розширення Північноатлантичного альянсу. Міністр закордонних справ Ірану Х. Амірабдоллахян написав у Твіттері: «Українська криза корениться у провокаціях НАТО. Ми не віримо, що війна є вирішенням суперечок. Необхідно встановити припинення вогню та знайти політичне та демократичне рішення». Секретар Вищої ради з прав людини в Ірані М. Ларіджані заявив на іранському телебаченні, що Ісламська Республіка Іран не підтримала військову операцію проти України, але водночас Тегеран «не заплющує очі на змови, які виношують США та їхні союзники». Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї сказав, що «в Україні ми за припинення війни», і що українська криза показала, що Заходу не можна довіряти, його підтримка «адміністрацій та політиків, які встановлені ними», що є «міражем». Він також дав зрозуміти, що український уряд не має повної підтримки народу.Він заявив, що у вторгненні Росії в Україну винна політика США, і звинуватив Вашингтон у втручанні у «внутрішні справи країни, організацію демонстрацій проти уряду, створення оксамитових революцій, створенні кольорових державних переворотів».

 Досить стримано на початок війни відреагувала монархія Катару. Керівник країни А. Тані закликав усі сторони російсько-української війни виявляти стриманість та вирішити суперечку шляхом конструктивного діалогу та дипломатичними методами. Він знову заявив про мирне врегулювання міжнародних суперечок і застеріг від дій, які можуть призвести до подальшої ескалації конфлікту.

Дуже цікавою є натомість позиція Королівства Саудівська Аравія, яка найбільше нас цікавить з точки зору політики недопущення російських вуглеводнів на світовий ринок з метою обмеження фінансування російської військової машини. Заступник міністра закордонних справ Саудівської Аравії В. Ель-Херейджі та заступник держсекретаря США В. Шерман у перший день вторгнення обговорили створення «рішучої міжнародної відповіді на підтримку суверенітету України», йдеться на сайті Держдепартаменту США. Згодом, спадкоємний принц М. бен Салман заявив президенту Франції Е. Макрону, що Саудівська Аравія, як і раніше, віддана угоді ОПЕК+, підтримавши партнерство організації з Росією на тлі вторгнення цієї країни до України. Остання заява фактичного керівника Королівства знайшла відображення у підвищенні цін на вуглеводні у жовтні 2022 р., що дає можливість і терористичній країні отримувати більше грошей за свою нафту марки Urals. Цим рішенням та заявами керівництво Саудівської Аравії вплинуло і на рішення інших аравійських держав, багатих на нафт. 

затоки

Також, Об’єднані Арабські Емірати утрималися під час голосування з резолюції Ради Безпеки ООН, в якій висловлювали жаль з приводу вторгнення Москви в Україну, назвавши резолюцію «завчасним рішенням». Високопоставлений еміратський дипломат А. Гаргаш сказав, що Об’єднані Арабські Емірати «вважають, що прийняття будь-якої сторони призведе до ще більшого насильства». Постійний представник Об’єднаних Арабських Еміратів при ООН закликав усі сторони у суперечці про Україну виявляти стриманість, розрядити напруженість та прагнути до припинення кризи через діалог та дипломатію, заявивши, що «ОАЕ… намагається деескалувати і знайти мирне вирішення кризи між зацікавленими сторонами».

Таким чином, можемо стверджувати, що більшість країн регіону зайняли більше нейтральну позицію щодо російсько-української війни відмовившись радикально засудити дії Росії, що пояснюється великою кількістю спільних ініціатив у сфері енергетики, постачання озброєнь в країни регіону та діловими зв’язками еліт. Варто відзначити, що політика Росії щодо балансування в регіоні та намагання знайти партнерів серед країн регіону Перської затоки дало свій результат. Де-факто дії держави-терориста були на словах підтримані лише одною країною – ще одною державою-терористом Іраном, який звинуватив у розв’язанні війни США. Таким чином, зважаючи на реакцію країн регіону Перської затоки на сучасну російсько-українську війну можна дійти висновку, що країни Перської затоки вирішили не накладати жорстких санкцій на Росію, оскільки це не входить в сферу їхніх інтересів, а країни є достатньо багатими, щоб не бути залежними від поставок зерна та продовольства від держави-терориста та України.

Крім того, російсько-українська війна, навпаки сприяла підвищенню цін на вуглеводні ресурси, що претворило саудівську держану компанію Saudi Aramco на найбагатшу компанію світу, що сприятило значному наповненню бюджету Королівства. Тому, країни Перської затоки на чолі з Королівством Саудівської Аравії будуть намагатися використати теперішню складну геополітичну ситуацію собі на користь і збільшувати свою геополітичну роль. Також монархії Аравійського півострова, в тому числі, і Саудівська Аравія будуть продовжувати відносини з Росією, але щоб не потрапити під санкції США та решти країн Заходу, які для цих країн є союзниками з метою на стримування імперіальних амбіцій Ірану в регіоні. 

Автор статті: політолог Мар’ян Лопата.