Всім нам відомо, що французьке кіно завжди вміло балансувати на межі естетики, ексцентричності й психологічної глибини. Та з появою фільму “Балконетки” (The Balconettes, 2025) режисерка Ноемі Мерлан додає до цієї формули ще й дрібку фантасмагоричного абсурду та щедру порцію чорного гумору. Результат — стрічка, яка сміливо змішує жіночу солідарність, внутрішні демони і… щось з привидами або навіть вампірами — але не так, як ви очікуєте.
Спека, французький балкон і жіночі голоси
Місто Марсель, літо, повітря неможливо гаряче — але ще гарячіші характери головних героїнь. Ніколь (Сандра Кодряну), письменниця-інтровертка, бореться не стільки з творчою кризою, скільки з власною самооцінкою. Її сусідка й подруга Рубі (Сухейла Якуб) — повна протилежність: впевнена, сексуально визвольна, живе за рахунок свого тіла, але не здається поверхневою. І на цьому фоні з’являється Еліз (сама Мерлан) — акторка, яка тікає від життя дружини у затхлому шлюбі й знаходить тимчасовий прихисток на балконі, де відбувається значна частина подій.
Іронія в тому, що саме балкон — типовий елемент житлової буденності — стає тут сценою для комедійного безумства, романтичних спостережень, п’яних розмов і, зрештою, каталізатором жаху. Адже коли сусід (Лукас Браво) запрошує дівчат на вечірку, ми вже здогадуємося: все це закінчиться не просто похміллям.
Стиль, гумор і тривожність
“Балконетки” — це рідкісне поєднання жіночої інтимності, сексуальної свободи і жанрових штампів горору, які тут навмисно гіперболізовані або пародійні. Мерлан, здається, жонглює тональностями: кадр може бути ніжним і ліричним, а вже за кілька секунд — відверто сюрреалістичним і навіть огидним (у хорошому сенсі для жанру горору).
Сценарій, створений у тандемі з Селін Сʼяммою (відомою з «Портрета дівчини у вогні»), наповнений саркастичними діалогами, феміністичними підтекстами і несподіваними сюжетними кульбітами. Тут є і критика патріархату, і тонкий аналіз жіночої дружби, і химерне відображення внутрішніх страхів героїнь через жанрові тропи.
Ми недавно переглядати такі фільми жахів, як “Поговори зі мною”, “Дожити до світанку” та “Компаньйон”, але “Балконетки” нас вразили найбільше… мабуть своїм незвичним стилем.
Акторські роботи
Ноемі Мерлан вкотре доводить: вона не лише талановита акторка, а й режисерка з візією. Її Еліз — образ жінки на межі нервового зриву, але з внутрішнім вогнем, який пробивається крізь щоденну апатію. Сухайла Якуб додає стрічці живої енергії, еротизму та зухвалості, а Сандра Кодряну зворушує втіленням сором’язливої інтелектуалки, що потроху розкривається. Лукас Браво ж майстерно грає на своїй харизмі, перетворюючи чарівного сусіда на фігуру небезпеки.
Наші відгуки про фільм «Балконетки»
«Балконетки» — це не просто жанровий експеримент, а висловлювання про жіночу тілесність, втечу від рутини, про роль спостерігача і про те, що навіть звичайний вечір може перетворитися на пастку. Фільм підійде не всім — тут багато естетизованої оголеності, дивакуватого гумору і несподіваної жорстокості. Але для шанувальників Арі Астера з келихом шампанського — це справжнє задоволення.
«Балконетки» — це витончено абсурдне, візуально стильне та емоційно розкуте кіно, яке розриває шаблони як горору, так і комедії. Воно отримало багато позитивних відгуків від кінокритиків, адже цей фільм сміливо говорить голосом жінок — різних, недосконалих, живих. І цей голос, як і спека у Марселі, неможливо ігнорувати.
Наша особиста експертна оцінка: 7/10.
Офіційний трейлер фільму дивіться нижче:
Автор статті: Ігор Столяр.
Читайте також: Чи вийде 2 сезон серіалу “Кохання та полум’я”?