Як обрати харчовий барвник для вашого виробництва: поради технолога
Колір у харчовій продукції — це не просто естетика. Для споживача він завжди буде першою ознакою якості, свіжості та привабливості. Випічка, м’ясо, кондитерські вироби або напої — усе це має відповідати візуальним очікуванням. Саме тому виробники широко використовують харчові барвники, які допомагають зберегти або відновити природний відтінок продукту. Проте правильний вибір барвника — це завдання не маркетолога, а технолога.
Перш ніж купити харчові барвники для виробництва, варто врахувати цілу низку факторів: тип продукту, умови термообробки, вимоги до стійкості кольору, законодавчі обмеження й навіть очікування кінцевого споживача. Один і той самий барвник може поводитися по-різному залежно від середовища — сировини, кислотності, вологості або присутності жирів.
Види барвників: натуральні vs синтетичні
Усі барвники поділяються на натуральні (ферментований рис, кармін, куркумін, бета-каротин, антоціани тощо) та синтетичні (наприклад, тартразин, понсо 4R, блакитний FCF). Натуральні барвники приваблюють “чистою етикеткою”, але часто мають гіршу стійкість до світла й високих температур. Синтетичні забезпечують яскравіші відтінки й стабільність, проте деякі з них мають обмеження у використанні в дитячому чи дієтичному харчуванні.
Також має велике значення у підборі барвника матиме і сам продукт. У м’ясній промисловості барвники часто застосовують для збереження апетитного червоного кольору ковбас, сосисок чи паштетів після термічної обробки. У кондитерці — для створення привабливих глазурей, мармеладу чи кремів. Для молочної продукції або напоїв також важлива сумісність із іншими добавками, щоб уникнути вад при виробництві.
На що звернути увагу технологу: п’ять правил
- Термостабільність. Чи витримує барвник термічну обробку без зміни якості та кольору?
- Розчинність. Водорозчинні або жиророзчинні барвники підбирають залежно від продукту.
- Регламент. Обов’язково перевірте дозволеність до використання згідно з українськими та європейськими стандартами.
- Сумісність. Барвник не повинен вступати в реакцію з іншими компонентами.
- Очікування ринку. Якщо споживач цінує “натуральність”, краще віддати перевагу природним барвникам.
Грамотно підібраний харчовий барвник не лише покращить зовнішній вигляд продукту, а й підвищить його привабливість на полиці. Проте технолог завжди повинен мислити ширше: безпека, стабільність і регламентованість — це три ключові пункти, які визначають правильний вибір. Якщо ви не впевнені у деталях, варто звернутися до перевіреного імпортера — досвідчені технологи компанії Prodservis та якісні інгредієнти від відомих європейських виробників допоможуть вам вирішити будь які технологічні задачі.
